• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Логопедичний пункт

Хто говорить, той сіє, хто слухає, той жне.

Вас вітає вчитель-логопед логопедичного пункту при Зеленогайській ЗОШ І-ІІІ ступенів

Ткаченко Наталія Володимирівна

/Files/images/logoped/26513862_183276392256669_177444837_o.jpg
У 2010 році отримала повну вищу освіту, закінчивши Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, за спеціальністю "Дошкільне виховання.Логопедія".
У 2014 році присвоєна ІІ категорія.
Стаж роботи 8 років.
На логопедичному пункті працюю з листопада 2017 року.

Мій девіз: "Терпіння та творчість, завзятість та перемога - головні етапи в роботі логопеда".


На сучасному етапі розвитку освіти робота шкільного логопункту стала дуже необхідна, так як з кожним роком збільшується кількість дітей з різними видами мовленнєвих порушень. Неправильно сформовані мовленнєві процеси, що спостерігаються у дітей в початковій школі, є серйозною перешкодою і для успішного засвоєння програмного матеріалу з читання та української мови, а також предметів гуманітарного напрямку, де необхідно багато читати та переказувати текст.

Які мовні дефекти заважають засвоєнню шкільної програми:

• порушення звуковимови;
• нечітке розрізнення на слух фонем у власній і чужій мові;
• неготовність до елементарних форм звукового аналізу та синтезу;
• характерна загальна «змазаність» мовлення, нечітка артикуляція.
Часто ці дефекти супроводжуються в учнів початкових класів і не сформованістю вищих психічних процесів: порушення в розвитку сприймання, орієнтування в просторі, брак уваги, зорової та слухової пам'яті, не сформованість прийомів навчальної діяльності, недостатній розвиток тимчасових уявлень і дрібної моторики. Як наслідок страждає весь процес навчання.

Організація логопедичної роботи

З 1 по 15 вересня і з 15 по 30 травня учитель-логопед проводить пробне обстеження дітей для виявлення мовних порушень в усному мовлення та специфічних помилок на письмі та в читанні.
Корекційні заняття на шкільному логопункті проводяться з учнями, в яких проблеми з мовленням призводять до неуспішності у навчанні.
Групи комплектуються з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, їх психофізичного стану.
Заняття проводяться як індивідуальні, так і групові. Наповнюваність груп встановлюється в залежності від характеру порушення в розвитку усного та писемного мовлення (від 3 до 6 осіб).
Тривалість групових занять складає 40 хвилин, індивідуальних - 20-30 хвилин.
Основною метою корекційно-логопедичної служби шкільного логопункту є своєчасне виявлення і подолання розладів усного та писемного мовлення.

Напрямки роботи логопедичної служби

1. Розвиток фонематических процесів, артикуляційної моторики, мовного дихання.
2. Формування звукового аналізу та синтезу.
3. Постановка і автоматизація дефектних звуків.
4. Корекція недоліків лексико-граматичної будови мовлення.
5. Формування зв'язного мовлення і навичок побудови зв'язного висловлювання.
6. Удосконалення графомоторних рухів і сенсомоторного розвитку.
8. Розвиток дрібної моторики кистей і пальців рук.
Логопедичні заняття проводяться 1-2 раза на тиждень.
Учитель-логопед працює в тісній взаємодії з вчителями початкової школи та батьками.

Вчитель-логопед Ткаченко Н.В. надає консультації учням таких шкіл Харківського району:

/Files/photogallery/816/логопед.jpg

1. Південний ліцей
2. Південна ЗОШ
3. Будянська ЗОШ
4. Будянський ліцей
5. Покотилівський ліцей «Промінь»
6. Покотилівська ЗОШ №2
7. Бабаївська ЗОШ
8. Березівська ЗОШ
9. Височанська СЗОШ
10. Височанська ЗОШ № 2

Графік роботи на 2018-2019 н.р.

вчителя-логопеда Ткаченко Н.В.

Робочі дні Години роботи
Понеділок 12.20 – 16.20
Вівторок 12.20 – 16.20
Середа 12.20 – 16.20
Четвер 12.20 – 16.20
П’ятниця 12.20 – 16.20

ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ - ВМІТИ ГОВОРИТИ,
ІЗ НЕПОКІРНИХ ЗВУКІВ СТВОРЮВАТЬ СЛОВА.
МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ВСІМ НА БІЛІМ СВІТІ РОЗПОВІСТИ, ЩО СЕРЦЕ ВІДЧУВА.
ПРО СОНЕЧКО, ХМАРКИ НА НЕБОСХИЛІ.
ПРО ТЕ, ЯК НЕДОСЯЖЕН НЕБОКРАЙ.
ПРО ВЧИТЕЛІВ, ЩО ЛАДНІ ВСЕ ЗРОБИТИ
ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ОБМИНУТИ КРАЙ.
ЩОБИ НІКОГО ДОЛЯ НЕ ЦУРАЛАСЬ,
А В СЕРЦІ ЗАВЖДИ ЩАСТЯ ВОДОГРАЙ.
ЯКА ЦЕ РАДІСТЬ МАЛЮКУ СКАЗАТИ:
„ Я СЛУХАЮ, А ТИ РОЗПОВІДАЙ”

У вересні 2018 року логопедом школи Н.В. Ткаченко було обстежено стан мовлення дітей початкових класів 11 загальноосвітніх закладів Харківського району

/Files/images/logoped/20180928_121601.jpg/Files/images/logoped/20180928_121733.jpg/Files/images/logoped/20180928_122134.jpg/Files/images/logoped/20180928_122012.jpg

Виступ логопеда на загальношкільних батьківських зборах 21.09.2018.

Мовні проблеми сьогодні стали поширеним явищем. У половини обстежених дітей виявляються мовленнєві вади. Однією з причин є те, що сучасні батьки приділяють мало уваги своїм дітям. Вони не спілкуються з дітьми: не читають дітям казок, не грають в розвиваючі ігри. Більшість сучасних дітей виховується гаджетами та комп’ютерами.
Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення дитина вимовляє в колі близьких людей.
Сучасний ритм життя звужує спілкування батьків з дитиною до мінімуму, а це негативно відбивається на навчальних успіхах дітей.
Батьки повинні зрозуміти, що від їхнього ставлення до проблеми - залежить майбутнє дитини. Адже, правильно вимовляти звуки рідної мови дитина повинна навчитися . Однак, не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу, вважаючи, що настане час, і дитина сама навчиться правильно говорити. Такі помилкові судження можуть занадто дорого коштувати дитині. Адже деякі вади мовлення позначаються на інтелекті дитини. Затримка розвитку мовлення спричиняє затримку розумового розвитку дитини, обмежує загальний розвиток. Та частина мозку, що відповідає за розвиток мовлення, водночас відповідає за розвиток мислення. Тобто мовлення і мислення взаємно доповнюють одне одного.
Першими педагогами дитини є її батьки. На жаль, більшість дорослих перекладають свої функції виховання на працівників загальноосвітніх закладів, в тому числі і логопедів.
В корекційній роботі важливо, щоб батьки були не лише союзниками, але й грамотними помічниками логопеда. Лише в тому випадку, коли батьки самі переконані у важливості і необхідності занять дитини з фахівцем, можна говорити про значне підвищення ефективності корекційної роботи й скорочення її строків.
Батьки повинні розуміти, що переживання дитиною свого дефекту позначається на розвиткові її особистості, поведінці, соціалізації. Крім порушення емоційно-вольової сфери, у багатьох дітей з порушеннями мовлення проявляються ще й такі симптоми: низький розвиток дрібної моторики рук, нерозвиненість почуття ритму, знижений рівень розвитку пам’яті, уваги, сприйняття, більш пізнє формування словесно-логічного мислення, ніж у дітей того ж віку без мовленнєвих порушень.
Тільки при розумінні батьками проблеми і бажанні співпрацювати з фахівцем – можна добитися позитивного результату.

ЛОГОПЕДИЧНА ЗАРЯДКА
1. «Сховаємо цукерку»:

Натискає на щоки
Напружений язик.
Як хом’ячок, у боки
Ховать цукерки звик.
2. «Грибок»:

До пiднебiння свiй язик
Я тихенько присмоктав.
Вiн уже до всього звик:
Тепер грибочком став.
3. «Лоша»:


За верхнiми зубами
Поцмокав язичок
Бiжить лоша за вами:
Цок - цок, цок - цок, цок – цок.
4. «Парканчик»:

Я – веселий, всiм скажу !
Зубiв парканчик покажу !
5. «Лопаточка»:

Я широкий язичок
На губу собi поклав.
Був рожевий п’ятачок –
Вiн лопаточкою став.
6. «Смачне варення»:

Губи язиком я нiжно оближу.
Ну й смачне варення, я тобi скажу !


Нормативно-правова база

Нормативно-правова база для логопедичної скарбнички
1.Конституція України
2.Закон України"Про дошкільну освіту";
3.Закон України"Про освіту";
4.Закон України"Про загальну середню освіту";
5.Закон України "Про охорону дитинства";
6.Закон України «Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року»;
7.Конвенція про права дитини;
8.Про затвердження Положення про логопедичні пункти системи освіти.

Поради батькам

/Files/images/logoped/-10-728.jpg /Files/images/logoped/p2.jpg

Артикуляційна гімнастика

Мета артикуляційної гімнастики– розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків. Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття. Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитина проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігровій формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа “Конячка”)!”Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.
1.„Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.
2.„Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.
3.„Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.
4.„Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.
5.„Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.
6.„Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.
7.„Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.
8.„Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.
9.„Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.
10.„Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.
11.„Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.
12.„Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.
13.„Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.
/Files/images/logoped/20171207_131157.jpgВправа "Жабка"/Files/images/logoped/20171207_131205.jpgВправа "Хоботок" /Files/images/logoped/20171205_130339.jpgВправа "Гойдалка"/Files/images/logoped/20171205_130850.jpgВправа "Грибок"

Масаж язика при дизартрії

/Files/images/logoped/20171208_132656.jpg /Files/images/logoped/20171208_132843.jpg/Files/images/logoped/20171208_132859.jpg

До нового навчального 2018-2019 року логопедичний кабінет було поповнено новими стендами.

/Files/images/logoped/38848739_2244754875757297_7284678513028759552_n.jpg /Files/images/logoped/38823974_418818998526145_8945933307200143360_n.jpg

Вправи з розвитку зв'язного мовлення молодших школярів

Вправи на формування уміння слухати і говорити

Скороти речення

Учитель промовляє речення — діти усвідомлюють його, потім він повторює речення ще раз — учні за­пам'ятовують. Після цього вчитель пропонує учням-скоротити речення послідовно, довільно, але збері­гаючи його основний зміст. Виконуючи ці вправи, учні готуються до переказу текстів.

- Оля читає маленькій сестричці цікаву книжку.

- Оля читає маленькій сестричці книжку.

- Оля читає маленькій сестричці..

- Оля читає сестричці.

- Оля читає.

- Біля річки ростуть високі верби.

- Біля річки ростуть верби.

- Ростуть верби.

Завершує роботу запитання: що змінилося, коли речення скоротили?

Далі ця вправа проводиться як гра. Скорочувати речення можна послідовно або одразу на ту кількість слів, яку встановлюють гравці. Найскладніший варіант гри — зробити речення якомога коротшим, але так, щоб воно залишалося зрозумілим.

- Восени часто йдуть заливні дощі.

- Вранці Степанко їв рисову кашу.

- Через міст проїхала вантажна машина.

- Оленка подарувала своїй сестрі вишиту сорочку.

- На землі лежить пухнастий сніговий килим.

- Гусінь завдає великої шкоди нашим городам.

- Взимку дерева часто вкриваються сріблястим інеєм.

- Юрко та Іванко будували біля струмка млин із колесом.

- Зелене гілля дерев звисало над стежкою.

- Коротка дорога до школи йшла через річку Швидку.

- У глухому лісі на краю озера зупинилися для відпо­чинку перелітні птахи.

- Кіт спить дуже сторожко.

- Світить тепле весняне сонечко.

- Миколка і Федько бігали в лузі.

- Вчора дув сильний пронизливий вітер.

- Мій дядько працює на заводі.

- Петрик помітив на дереві білку.

- Мій друг упіймав двох лящів.

- Біля діжки з водою росли кущі шипшини.

Перестав слова в реченні

Промовляю речення і пропоную дітям змі­нити порядок слів у ньому. В ході роботи з'ясовуємо з учнями, що і як у цьому випадку змінюється. Школярі вчаться виразно промовляти речення, змінюючи логічний наголос, уточнюючи зміст. Ця вправа сприяє форму­ванню вмінь і навичок володіння реченням під час переказу та в бесіді.

- Сьогодні вранці Ніна пішла до школи.

- Ніна сьогодні вранці пішла до школи.

- Вранці сьогодні пішла Ніна до школи.

- Пішла Ніна сьогодні вранці до школи.

- До школи пішла сьогодні вранці Ніна.

Спробуй сам. Скільки варіантів можна запро­понувати?

- Товста крига вкрила ставок.

- Весело співали в лісі птахи.

- Горобець голосно і тривожно зацвірінькав.

- З молока виробляють масло й сир.

- Звірі й птахи радіють теплу і весні.

- Під старою березою Оленка побачила маленьку пташку.

- Свіжий вітерець розносив по лузі весняні пахощі.

- Ведмедиця любить у холодочку подрімати.

- Водяний павук змайстрував хатку з повітря.

- Гніздо висить на висоті двох метрів на гілці осики.

На основі завдання проводиться гра«Такі однакові й різні речення».Суть її полягає в тому, що учні скла­дають речення і пропонують його варіанти. Виграє той, хто зможе скласти більше варіантів і зуміє вираз­но вимовити фразу.

Заміни слово

Пропоную вихованцям прослухати речен­ня і повторити його, замінивши тільки одне виділене слово.

Завдяки цій вправі формується уміння уважно, свідомо сприймати висловлювання, тексти.

Діти повернулися зі школи. Першокласники повернулися зі школи. Дівчатка повернулися зі школи. Учні повернулися зі школи. Друзі повернулися зі школи. Хлопчаки повернулися зі школи. Пустуни повернулися зі школи. Дітивийшлизі школи. Діти вибігли зі школи. Діти повернулися з бібліотеки.

— Продовжуй гру!

- Кіт сидів на дереві.

- Іванко виглядав із-за воріт.

- Книжка лежала на шафі.

- Дідусь відпочивав під грушею.

- Горобець прилетів до годівнички.

- Стояв ясний сонячний день.

- У кущах весело співали пташки.

- Стежкою йшла бабуся з відром води.

- Франко написав багато цікавих казок.

- Під старою сосною грілася лисиця.

- Каченята стрибнули у воду і попливли.

- Ввечері на лісовій галявинці ми побачили їжачка.

- Комахи проспали цілу зиму під корою цього пенька.

- На молодій берізці пожовкло листя.

- Широкою вулицею діти йшли на екскурсію.

- Сергійко подарував сестрі книжку.

- Влітку наша сім'я відпочивала в Карпатах.

- Раптом над тайгою з'явилися вертольоти.

- Багато грибів зібрали вони під дубом.

- З далеких країв летіли ключі журавлів.

- Володя запросив своїх друзів у кіно.

Біля каштана стояла група екскурсантів і милувалася його красою.

Учням слід запропонувати складати і перетворювати речення самостійно, а ще краще — у колі друзів, сім'ї, влаштовуючи цікаву гру. Матеріал для гри бажа­но добирати з дитячих книжок.

Де сховалась нісенітниця?

Діти слухають речення і визначають, чи може таке бути. Якщо може, тоді, коли, чому. Якщо не може — слід довести, що це вигадка, нісенітниця. Виконання цієї вправи сприяє посиленню уваги до тексту, фор­муванню уміння точно, відповідно до задуму будувати вислів, свідомо вживаючи те чи інше слово.

- Улітку Миколка катався на ковзанах.

- Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб зібрати суниць.

- Жабенятко розкрило парасольку, бо пішов дощ.

- Горобець приніс дрова, а мишеня приготувало вечерю.

- У садку було чути, як кукурікав соловей.

- Кішка колисала мишку і співала колисанку.

- Я дуже здивувався, коли в норі побачив великого жука.

- Сьогодні вночі я чув, як дзижчали комарі, кувала зо­зуля, квакали риби, гавкали собаки.

- їжачок лазить по деревах, а ведмежатко повзає по землі.

- Я знаю, що ластівка живе в гнізді, цвіркун — на гори­щі, а миші — у старій валізі.

- У парку Тетянка бачила зайця, п'ятьох мавп, двох вед­межат, дев'ять змій, зебру та верблюда.

- Ми пожаліли черепаху і відпустили її в синє море.

- Голодний заєць повернувся з нічного полювання.

- Дід узяв пилку і пішов до лісу зрубати дерево.

- У хлопчика була температура 36,5, тому він почував­ся дуже погано:

- У краплинах дощу шуміли сонячні промінці.

- Сонце закрило хмару.

- Хмара закрила сонце.

- Вітер розколов кригу.

- Крига розколола вітер.

- За осінню настає літо.

- За літом настає осінь.

- Машина свистіла з постійною швидкістю і йшла вперед.

- Дорога, по якій їхала машина, пролягала через аеродром.

Виконавши таку вправу, учні можуть самостійно організувати гру«Відрізни бувальщину від вигадки, по­мічай нісенітниці».Матеріал для гри школярі добира­ють самі.

Корекційно-розвиткова робота з дітьми з особливими освітніми потребами

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, яка ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Інклюзивний підхід – створення таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в загальноосвітніх школах. Водночас усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до тих, хто «відрізняється».

На кінець 2018 року в учнів з мовленнєвими порушеннями, які навчаються в інклюзивних класах, були автоматизовані звуки. Ведеться робота по подоланню дисграфії і дислексії. З учнями 1-х класів зміст занять направлений на постановку та вимову звуків, розвиток зв’язного мовлення, узгодження слів у реченнях тощо. Проводиться робота над мовним диханням, голосом, дрібною моторикою пальців дітей.

На логопедичних заняттях використовуються такі форми роботи.

1. Розвиток фонематичного сприймання, аналізу та синтезу, уявлення.

а) Розрізнення близьких фонем: Пропонуємо дитині послухати та знайти цей предмет на малюнку: логопед говорить «Де коза?». А дитина показує на малюнку.(Потім: Де коса, рак, лак, мишка, миска, трава, дрова, тачка, качка, пилка, білка?)

б) Виділення певного звука з ряду звуків. Дитина слухає ряд звуків та піднімає руку почувши певний звук:

«Ш» серед Л,М,Н,Ш,Х,К,Ш.

«Ш» серед Ж, Ч, Ш, С, Щ, Ш, Ц.

«С» серед М, Н, Р, С, Д, К, С.

«С» серед Ш, З, С, Ж, Ц, Ч, С.

2. Визначення наявності звука в слові:

а) Дитину просять сказати, чи є певний звук у почутому слові:

«Ш» в словах: ШПАК, ЖАЙВОРОНОК, ШИШКАР, ЖАБА, ШАФА, ШАПКА, САПА, МАШИНА, ОЖИНА, АҐРУС.

«Ц» в словах: ЦАПЕНЯ, СУША, ЧАПЛЯ, ЛИСИЦЯ, БОЧКА, ВІВЦЯ, ЛИС.

б) Дитина повинна визначити, який спільний звук в цих словах: КІШКА, МИШКА, КРИШКА, КАШКА, НОРКА, ДІРКА, МАРКА, МУРКА.

3. Визначення стану фонематичного аналізу.

а) Назвати перший, а потім останній звук в словах: АРКУШ, УРНА, ОСІНЬ, КРАН, ДРІТ, СТІЛ, ШПАК, КІТ, МАК, СІК, ЛИС, ОКО, РИБА.

б) Полічити звуки а словах: МАК, ДАХ, СОМ, ЛОША, МАКИ, ПАЛКА, ДІРКА, СТІЛ, КРАН, СТОЛИ, КРАНИ, ХУСТКА, ШАРФ, ШАПКА, ШИШКА.

4. Визначення стану фонематичного уявлення.

Пропонуємо дитині подивитися на малюнки, назвати їх та знайти малюнок, у назвах яких є звук «Ш» (потім Ц,З,Ж,Р).

ШКОЛА ЦЕМЕНТ ЗУБИ ДОШКА ЦИБУЛЯ ЖАБА ЧАШКА ЦУКОР ЖОЛУДІ

Покращується у дітей пам’ять за допомогою вивчених напам’ять віршів, лічилок, скоромовок, сформувалась увага і мислення дітей за допомогою демонстраційного матеріалу «Розповімо дітям» в цій серії вийшов матеріал: «Про птахів України», «Про тварин України», «Про свійських тварин», «Про тварин різних широт», «Про дерева та кущі».

Використовуються різні ігри для розвитку у дітей: уваги і логічного мислення. Наприклад:

1. Чиї це дітки? Діти уважно розглядають тварин-малюків, із 20 різних карток обирають батьків, накладаючи кольорову картинку на пустий прямокутник. (КОШЕНЯ-КІШКА, ЯГНЯ-ВІВЦЯ, КУРЧА-КУРКА, ТЕЛЯ-КОРОВА).

2. Хто це? Діти впізнають тварину за силуетом. Відповіді дають усно,або ж закривають силует карткою із відповідним кольоровим зображенням.

(ВЕРБЛЮД, КУРКА, СОБАКА, КІНЬ, СВИНЯ, КАЧКА, НУТРІЯ, КОРОВА, КОЗА, ОСЕЛ, БАРАН, ІНДИК).

За допомогою шнурівок дерев’яних розвинулася у дітей дрібна моторика рук, зорового і сенсорного сприймання, спостережливості, логічного мислення, навчання лічбі.

У диктантах діти з мовними дефектами роблять багато помилок. Оскільки оволодіння багатьма граматичними правилами залежить від уміння розрізняти звуки, чітко аналізувати звуковий склад слів, діти з недостатнім фонематичним розвитком погано засвоюють ці правила. Їхнє письмо своєрідне, наприклад замість слова «ЗУБИ» пишуть «ЩБ». Диктанти таких дітей мають безліч помилок, іноді незрозумілих для тих, хто не обізнаний з проявами розладу мовлення у дітей.

Порушення письма рідко буває ізольованим, найчастіше воно супроводжується порушенням читання.

Усунення недоліків розвитку мовлення потребує спеціальної роботи з дитиною, легкі недоліки розвитку мовлення у дитини часто усуваються у процесі навчання під впливом навчання грамоти у масовій школі. Водночас часто таким дітям буває потрібна допомога логопеда, який спеціально працює над розвитком у них звуко-буквеного аналізу, формування і точною диференціацією фонематичних уявлень. Логопед будує корекційну роботу з кожною дитиною індивідуально.

Школа, клас мають стати рідними для учнів та їхніх родин. Важливо пам’ятати, що кожна дитина в класі унікальна,кожному учневі притаманна особиста швидкість опанування нового матеріалу, навичок і вмінь, у кожного є свої особливості фізичного, мовленнєвого, соціального та інтелектуального розвитку.

Постійна соціальна взаємодія в різноманітних умовах, за різних обставин, в різних ситуаціях зближує учнів, виробляє симпатію, взаємну прихильність, усвідомлення і індивідуальності кожного, відчуття захищеності. Саме для таких дітей потрібна інклюзивна освіта.

/Files/images/logoped/Безымянный.jpgКазка "Про веселого язичка"/Files/images/logoped/Безымянный2.jpgЗвукові вправи + Пальчикові ігри/Files/images/logoped/Безымянный4.jpgДілимо слова на склади /Files/images/logoped/Безымянный5.jpgФізкультхвилинка + Розвиток зв'язного мовлення/Files/images/logoped/Безымянный3.jpgРозвиток пам'яті та розвиток зв'язного мовлення

Поради батькам на літній період

Закріплення мовленнєвих навичок у дітей на літній період

/Files/images/logoped/mini_1.jpg

Підійшов до кінця навчальний рік, дуже важливий як для батьків, так і для дітей. Висловлюю подяку батькам, які надали величезну допомогу мені, вникаючи в навчальний процес і допомагаючи своїм дітям впоратися з їх мовними проблемами. У цьому навчальному році була проведена велика робота з подолання порушення звуковимови. Майже у всіх дітей з'явилися в мовленні звуки, раніше їм недоступні. Весь навчальний рік велася робота над збагаченням словникового запасу, розвитком зв'язного мовлення, фонематичного слуху, а також робота з розвитку пам'яті, мислення, уваги і самоконтролю. За навчальний рік було розучено велику кількість віршів, скоромовок, чистомовок. Була проведена робота на диференціацію (розрізнення) приголосних, що мають схожість у вимові з метою запобігання подальших помилок на письмі.

Попереду літо - пора відпусток, дитячого відпочинку. Батькам дітей, що мають мовленнєві недоліки, і влітку не можна забувати про свої проблеми. Важливо пам'ятати, що сформовані протягом навчального року навички (вироблені артикуляційні вправи, поставлені звуки, вивчені вірші, пальчикові ігри) за літній період можуть, як зміцнитися і увійти в звичний стереотип, так і загубитися.

Перед тим, як діти підуть на канікули, мені б хотілося дати деякі рекомендації:

Звуки поставлені та введені в мовлення, але якщо не контролювати мовлення дитини, вона легко може їх знову втратити, і все доведеться починати спочатку. Не поспішайте викидати домашній логопедичний зошит – у ньому є скоромовки і вірші, які можна повторювати влітку. Можна придбати деякі логопедичні книги (вони знадобляться, якщо в сім'ї підростає ще дитина) і закріплювати звуки за допомогою підібраного в книзі дидактичного матеріалу. Також для автоматизації звука в мовленні можна використовувати скоромовки. Розучіть їх разом з дитиною і влаштуйте змагання, хто краще і швидше промовить скоромовку.

Літо - час відпочинку, але не варто забувати і про книжки. Нехай дитина прочитає вголос вам оповідання і не тільки перекаже його, а розкаже, що вона думає про вчинки героїв, висловить свою думку, спробує міркувати. Тим самим зв'язне мовлення буде постійно розвиватися, а словниковий запас вашої дитини стане багатшим.

Під час прогулянок, поїздок ви також можете контролювати вимову «важкого» звука у дитини в спонтанному мовленні, попросивши розповісти про щось, описати предмет. Якщо ви їдете на відпочинок, у відпустку - не пропустіть можливість використовувати нові враження дитини для розвитку виразності мовлення. При описі, наприклад, моря, гір, пейзажу звертайте увагу дитини на використання прикметників та інших частин мови, що роблять наше мовлення багатшим. Частіше говоріть з дитиною і не тільки на побутовому рівні, стежте за власною мовою, уникайте слів-паразитів, адже діти дуже часто копіюють мову батьків, їх манеру спілкування.

Пам’ятка логопедичних помилок для вчителя початкових класів

І.Помилки, які обумовлені не сформованістю фонематичних процесів і слухового сприйняття:
1)пропуски букв і складів - трава «трва»,крокодил «кродил», приніс «пиніс»;
2)перестановки букв і складів – вікно «новік»,взяв «звяв», переписав « пеперисав», наступила «натуспила»;
3)недописування букв і складів – червоний «червони»,лопата «лопат», закреслити «закрилит»;
4)нарощування слів зайвими буквами і складами – трава «тарава»,бабуся « бабабуся», чорниця « чориниця»;
5)спотворення слів - щоки « чоки»,з пенька « зпека»;
6) злите написання слів і їх поділ – висить на стіні «виситнастні»,прийшов « при йшов»;
7)невміння визначити межі речення в тексті, злите написання речень – «Мій тато шофер. Робота шофера важка шоферу потрібно добре. Знати машину після школи я теж. Буду шофером.»;
8)заміна однієї букви іншою(дзвінкість-глухість) – жуки «зуки», банка « панка»;
9)заміна графічно схожих букв, які складаються із однакових елементів, але які по-різному розташовані в просторі(в-д, т-ш),які включають однакові елементи, але відрізняються додатковими елементами(и-ш,п-т,х-ж,л-м);
10)дзеркальне написання букв;
11)змішування букв, які кінетично схожі:о-а,в-д, л-м,н-ю,р-н,р-п,в-б,П-Т,в-с,н-к,б-д,и-у,и-ш,а-д,н-п,р-г,У-Ч,Г-Р,В-Б.
ІІ. Помилки, які обумовлені не сформованістю лексико-граматичної сторони мовлення:
1)аграматизм - «Олесь і Олена збираіт квіти. Діти сиділи на великі крісла.»;
2)злите написання прийменників і роздільне написання префіксів – в кишені « вкишені», прилетіли « при летіли», взяла « в зяла»;
3)нерозуміння смислового навантаження префікса у слові – «Горобчик прилетів з дерева на дерево»;
4)неправильний зв’язок слів у реченні, відсутність зв’язків:керування, узгодження – « багато деревів», «поліз з дерева».
5)порушення послідовності слів у реченні, пропуски слів, заміна слів, через нерозуміння смислового навантаження даного речення.



16 травня 2018 вчитель-логопед Ткаченко Н.В. взяла участь у підсумковій нараді працівників психологічної служби Харківського району, яка проходила в великій залі ХРДА.

/Files/images/logoped/32746943_221190005131974_6078655849545334784_n.jpg
Під час наради були розглянуті такі питання:
- про роботу психологічної служби Харківського району у 2017-2018 навчальному році;
- про роботу з профілактики правопорушень у закладах загальної середньої освіти у 2017-2018 навчальному році;
- про стан роботи закладів освіти з питань соціального захисту учнів у поточному році;
- про підсумки роботи районного методичного об'єднання соціальних педагогів;
про підсумки роботи районного методичного об'єднання практичних психологів;
- про результати досліджень, проведених практичними психологами у закладах освіти Харківського району протягом 2017-2018 навчального року.

30 березня 2018 року вчитель-логопед Ткаченко Н.В. взяла участь у виїзному інструктивно-методичному семінарі для фахівців психологічної служби на тему:"Система роботи фахівців психологічної служби щодо соціально-психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами".

/Files/images/logoped/20180330_100215.jpg
Семінар проходив на базі Пісочинської ЗОШ І-ІІІ ст "Мобіль".
Під час проведення семінару були розглянуті питання: · психолого-педагогічний супровід інклюзивного навчання у закладах освіти (Колісник О.В., методист Центру практичної психології, соціальної роботи та здорового способу життя КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»);
· особливості запровадження інклюзивної технології «Коло друзів» (Колісник О.В., методист Центру практичної психології, соціальної роботи та здорового способу життя КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»);
· особливості роботи з дітьми, які мають вади психофізичного розвитку (Лазуткіна Р.Г., методист Центру психологічної служби відділу освіти ХРДА);
· етапи психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (Андрієнко Н.Г., методист Центру психологічної служби ВО ХРДА).
Пальчикові ігри

/Files/images/logoped/20180312_111554.jpg/Files/images/logoped/20180320_115631.jpg/Files/images/logoped/20180320_115814.jpg

Дихальна гімнастика

/Files/images/logoped/20180320_125031.jpg

Автоматизація звуків [л, л']

/Files/images/logoped/20180313_130313.jpg

Автоматизація звуків [р, р']

/Files/images/logoped/20180227_125118.jpg/Files/images/logoped/20180320_124442.jpg

Працюємо над подоланням дисграфії


/Files/images/logoped/20180206_112912.jpg /Files/images/logoped/20180206_113716.jpg

Вправи на розвиток мілкої моторики рук
/Files/images/logoped/20180206_120239.jpg /Files/images/logoped/20180206_120411.jpg
Підготовка до постановки звука [ш]

/Files/images/logoped/20180206_120926.jpgВправа "Чашечка"/Files/images/logoped/20180206_121001.jpgВправа "Рупор"/Files/images/logoped/20180206_121110.jpgВправа "Фокус"
Працюємо над диференціацією звуків [р] - [р']

/Files/images/logoped/20180206_123949.jpg

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛОГОПЕДА

Коли дитині можна починати вчити іноземну мову? Поради логопеда

  • Навчання іноземної мови повинне здійснюватись в ігровій формі.
  • Добре, якщо у дитини є потяг до розуміння іноземної мови. В іншому випадку дорослому слід ретельно підбирати потрібну методику вивчення мови для зацікавлення дитини.
  • Оскільки батьки – це взірець для наслідування для дитини в усьому і в мовленні зокрема, навчаючи іноземній мові, сам дорослий повинен мати прекрасну вимову та знати тонкощі граматики. Адже саме з батьками дитина гратиме в іноземців і перейматиме особливості спілкування.
  • У випадку, коли мовлення дитини формується згідно вікових норм і немає порушень у розвитку мовлення, тоді в період інтенсивного вивчення рідної мови можна розпочати вивчення іноземної. Адже саме в цей час дитина добре сприймає і засвоює нові слова і правила.
  • Дуже добре на засвоєння іноземної мови впливає спілкування з носіями мови. Окрім того, що дитина буде чути правильне мовлення, нове мовне середовище дасть змогу дитині зрозуміти, де і як можна практично використати іноземну мову.
  • Навчання іноземній мові передбачає сформованість фонематичного слуху та сприймання. Тому якщо у дитини є певні порушення, зумовлені недостатньою зрілістю фонематичних процесів, з вивчення іноземної мови варто трохи зачекати.
  • Також не варто розпочинати навчання іноземної мови, якщо дитина ще не опанувала звуки рідної мови. Інакше в дитини може виникнути «плутанина» з артикуляцією певних звуків, змішування у вимові звуків різних мов, що негативно позначиться на розвиток мовлення загалом та формування звуковимови зокрема.

Мовні ігри від логопеда для вивчення з дітьми

іноземної мови

  1. Батькам слід пам’ятати, що як і при вивченні рідної мови, для дітей дуже важливою є візуалізація, а не просто пояснення чи переклад. Наприклад, при вивченні англійської мови не варто перекладати слово «cat» – це «кіт». Достатньо показати на кота чи його зображення на картинці й вимовити: «cat». Такої аналогії між візуальним образом і вимовленим англійським словом буде цілком достатньо, щоб дитина його зрозуміла і запам’ятала.
  2. Гарний ігровий прийом – розучування віршиків і пісень іноземною мовою. А якщо їх промовляння супроводжувати хоч невеличким театралізованим дійством (пальчиковим театром, таночком, діями з іграшками тощо) – діти із задоволення повторюватимуть їх знову і знову.
  3. Для вивчення з дітьми іноземної мови використовуйте іноземний етикет. Можна домовитись між собою і в побуті використовувати іноземні кліше ввічливості. Наприклад, вранці після пробудження кажіть «доброго ранку» двома мовами, так само бажайте «на добраніч», «смачного», промовляйте слова вдячності та вибачення тощо.
  4. Обов’язково рахуйте іноземною усе навкруги, називайте колір та розмір предметів, збагачуйте словник назвами членів родини, меблів, посуду і т. д. Називайте іноземною мовою всі предмети та дії, з якими зіштовхується дитина.
  5. Використовуйте для вивчення іноземних слів книжку з яскравими картинками. Добре, якщо під картинкою буде написане іншомовне слово. Називайте всі ці слова, а малюк нехай за вами повторює.
  6. Складнішою, але дуже корисною, є гра-римування. Для цієї гри у дитини вже має бути певний словниковий запас іншомовних слів. Дорослий допомагає дитині, пропонуючи зразок, наприклад: cat – hat, dog – frog, parrot – carrot тощо.
  7. Проявляйте творчу фантазію, зі щирим задоволенням грайте в іноземців. Супроводжуйте іноземною мовою усі спільні види діяльності: малювання, ліплення, аплікацію тощо. І якщо такі іноземні ігри будуть систематичними, ваша дитина швидко стане носієм другої мови.

Як розвинути мовленнєве дихання

Вирішальне значення для правильної постановки мовного дихання несе розвиток фази видиху. Тому основне завдання, на яке спрямовані вправи з розвитку мовленнєвого дихання – це формування у дитини сильного плавного видиху ротом.

Формуємо правильний видих

Основні моменти правильного мовленнєвого дихання:

  • Короткий сильний вдих через ніс, дорослий може візуально оцінити розширення діафрагми дитини.
  • Видих здійснюється плавно, бажано уникати поштовхів. Губи при цьому необхідно складати трубочкою. Для того щоб дитині було зрозуміліше, потрібно показати йому проспівавши букву «О».
  • Видих супроводжується виходом повітря через рот, а не через ніс, обов’язково проконтролюйте цей момент!
  • Видих здійснюється до самого кінця. Після кожного видиху необхідно робити паузу на 2-3 секунди.

Мовленнєва готовність першокласників до навчання в школі

Мовленнєва готовність – являє собою правильну звуковимову всіх звуків рідної мови, навички словотворення і граматично правильного оформлення висловлювань, вміння зв’язно розповідати і переказувати. Дитина повинна володіти елементарними навчальними навиками: робити звуковий аналіз слова, знаходити перший і останній звук у слові, називати по порядку всі звуки в слові, ділити слова на склади, визначати кількість звуків і складів у слові.
Діти з вадами мовленнєвого розвитку зазнають значних труднощів у підготовці та навчанні у школі. Для дітей з порушеннями мовлення характерна пасивність, підвищена емоційна чутливість, залежність від навколишніх, схильність до спонтанної поведінки, вони некритично ставляться до своїх можливостей, часто переоцінюючи себе, виражена низька працездатність, яка виявляється у домінуванні негативних емоцій.
Діти-логопати зазнають значних труднощів у процесі встановлення контакту з оточенням, вони не прагнуть до спілкування, уникають ситуацій, в яких потрібно застосовувати мовлення. У процесі гри вдаються до невербальних засобів спілкування, гостро переживають свій мовленнєвий дефект. У цих дітей спостерігається мовленнєвий негативізм — відмовляються спілкуватися, замкнені, можуть бути агресивними, мають занижену самооцінку. У більшості дітей з ускладненим варіантом загального недорозвитку мовлення можлива надмірна розгальмованість поведінки. Такі діти імпульсивні, іноді важко передбачити, що вони здатні зробити наступної хвилини. Виникають ситуації, коли дитина надмірно запальна, забіякувата, не по дитячому агресивна, жорстока. Це буває внаслідок глибшого враження головного мозку та підвищеної судомної готовності.
У дітей з порушенням мовлення, порівняно з нормальним розвитком, формування трудових і навчальних навичок відбувається значно повільніше. Тривалий час рухи дітей залишаються незграбні, нечіткі. У них часто спостерігається порушення моторики, що є наслідком недостатнього розвитку тактильно-моторних відчуттів, потрібних для організації будь-якої діяльності. Ці порушення, насамперед, впливають на здатність дітей до малювання, ручної праці. Щоб навчитися виконувати якусь дію, їм потрібно значно більше часу, ніж їхнім ровесникам із нормальним розвитком. Дії тривалий час залишаються нерівні, розкидані та повільні. Також діти під час опанування новою навичкою дуже швидко стомлюються. Навіть тоді, коли достатньо володіють елементарними технічними прийомами, вони не виявляють достатньої наполегливості на заняттях. У них занижена критичність до власної й чужої роботи.
Отже, наявність у дітей порушень мовленнєвого розвитку призводить до серйозних проблем у формуванні мовленнєвої готовності до навчання у школі як складової частини готовності взагалі. Це викликає труднощі у засвоєнні програми загальноосвітньої школи. Такі діти потребують корекції недоліків психічного розвитку та логопедичного впливу з метою подолання наявних порушень та попередження виникнення вторинних у структурі дефекту.
Серед учнів 1-го класу було проведено обстеження всіх сторін мовлення дітей і виявлено: з 28 дітей – у 14-ти наявні порушення мовлення. Це такі порушення як ТВМ, ФФНМ, СФД, Дислалія.
Діти були розподілені на підгрупи, виходячи з поставленого діагнозу. З дітьми-логопатами проводяться під групові та індивідуальні заняття.
На заняттях використовується артикуляційна гімнастика, дихальна гімнастика; вправи з голосом; вправи на розвиток мілкої моторики ; завдання на розвиток фонематичних процесів; вправи з мовним матеріалом. Для дітей з дизартрією виконується масаж обличчя та язика.
Щоб покращити стан мовленнєвої готовності майбутніх першокласників, потрібно тісно співпрацювати з батьками. Потрібно пояснювати батькам майбутніх першокласників, що якщо їхня дитина в 5-річному віці не вимовляє деякі звуки або розмовляє з аграматизмами – їм потрібно негайно звертатися за допомогою до логопеда.

Вчителі - логопеди школи І.В.Яловега та Ю.П.Тараканова взяли участь у виїзному практичному семінарі для фахівців психологічної служби

17 жовтня 2017 року на базі Комунального закладу «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс № 7» відбувся виїзний практичний семінар для фахівців психологічної служби, метою якого було підвищення рівня практичних навичок вчителів-логопедів та практичних психологів щодо формування звукової культури мовлення та визначення оптимальних шляхів взаємодії практичного психолога, вчителя-логопеда, педагогів і батьків.
Директор закладу Масловська Юлія Сергіївна розповіла про історію виникнення, досягнення та особливості роботи даного закладу.
Спеціалісти навчально-виховного комплексу поділилися досвідом роботи, а саме: визначили основні напрямки роботи щодо формування звукової культури дітей з важкими порушеннями мовлення та доцільність використання Лего-конструювання для всебічного розвитку дітей.
Практичні психологи розширили свій діапазон ефективних методів щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
На практичному занятті вчителі-логопеди нашого району мали змогу попрацювати з дітьми, які мають важкі порушення мовлення (алалія, дизартрія, дислалія, заїкання та інші).

У жовтні 2017 логопедами школи І.В.Яловегою та Ю.П.Таракановою було обстежено учнів 11 закладів району.

/Files/images/1_vertsun/Cj4l5Lpq9J0.jpg/Files/images/1_vertsun/hOAGqNKeAE4.jpg

/Files/images/1 логгг.jpg


/Files/images/юля.jpg






/Files/images/лог.jpg

/Files/photogallery/816/Логопед P1010465.jpg

Поради батькам

Як розвивати мовлення дітей?
1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети які оточують.
2.Розмовляйте повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!
3.Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.
4.Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
5.Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!
6.Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.
7.Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.Шановні батьки!Якщо Вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступнихпитань,які ви можете почути від логопеда:
1.Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.
2.Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.
3.Як розвивалось мовлення дитини (гуління,лепет, перші слова, фрази).
4.Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму
5.Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини,двомовність в сім’ї.
6.Що турбує батьків відносно мовлення дитини.
7.Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.
8.Чи звертались раніше батьки до логопеда, якщо так, то коли, якими були результати.

Правила мови

1.Під час розмови завжди дивись вобличчя співрозмовника, це допоможе говорити сміливо і впевнено.
2.Пам’ятай, що завжди і скрізь потрібно говорити спокійно, плавно, повільно.
3.Говори голосно, чітко, виразно!
4.Говори на видиху.
5.Чітко дотримуйсь пауз між реченнями.

Правила мовлення1.Коли говориш, дивись в очі співрозмовника.2.Слідкуй, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.3.Перш ніж почати говорити, подумай, про що ти хочеш сказати.4.Перед мовленням зробивдих, потім говориплавнонавидиху.5.Чітко вимовляй всі звуки.6.Сурово дотримуйсьпаузміж реченнями.7.Говоричітко, голосно, виразно, спокійно, плавно!8.Проводь мовленнєву зарядку:*вправи на розслаблення,*дихальні вправи,*артикуляційні вправи,*голосові вправи.9.Якщо хочеш досягти успіху, то вір у свої сили та працюй над мовленнямактивноісистематично.

Поради логопеда.

Шановні батьки!
Мовна функція є однією з важливих психічних функцій людини. До 7 років в дитини має бути сформована мовна готовність до навчання в школі:*малюк повинен уміти правильно і чітко виголошувати слова і всі звуки рідної мови, говорити досить гучно в помірному темпі;*дитина повинна володіти звуковим аналізом слова та чітко визначати місце звука в слові;*малюк повинен правильно будувати речення різної конструкції, погоджувати слова в роді,числі і відмінку;*дитина повинна логічно, послідовно, виразно, досить повно і точно передавати зміст знайомих казок, самостійно складати розповіді по сюжетних картинках, просліджуючи послідовність подій і уловлюючи причинно-наслідкові зв’язки;*словниковий запас дитини,що вступає до школи повинен складати не менше 2000 слів, причому в ньому мають бути присутніми всі основні частини мови: іменники, прикметни-ки, дієслова, числівники, займенники, прийменники, частки, вигуки.Це найголовніше на що слід звернути увагу. І дуже важливо навчити малюка правильно говорити, терпляче добиватися від нього правильної вимови.

Заїкання у дітей

Іноді у маленьких дітей зустрічається заїкання. Ця проблема може стати причиною великої кількості комплексів. Але заїкання можна вилікувати.Чому у дітей з'являється заїканняЗаїкання виникає внаслідок судом м'язів мовного апарату. При цьому у дітей відзначається порушення ритму і темпу мови. Дитина повторює одні й ті ж звуки і склади, затинається. Перш ніж почати заїкатися, дитина може перестати говорити. Найчастіше це говорить про наявність проблем з нервовою системою. Недуг більше характерний для періоду розвитку мовлення у період від двох до п'яти років.Виникнення захворювання залежить від темпераменту. Частою причиною заїкання у дітей є стрес, що виник внаслідок сильного переляку, конфліктів у сім'ї, жорстких методів виховання, браку уваги.Захворювання часто проявляється на тлі неправильного розвитку мовлення. Якщо під тиском дорослих дитина почала говорити рано і багато, у нього розвивається страх аудиторії, боязнь помилитися при вимові важкого слова. Недуга може з'явитися при недорозвиненості мовлення, щоб висловити думку, дитині не вистачає словникового запасу.Коли у дитини відзначається порушення темпу мови, вона говорить занадто швидко, намагаючись донести свою думку, вона теж може почати заїкатися. Інша причина хвороби - раннє вивчення іноземної мови. Деякі діти заїкаються, наслідуючи своїм ровесникам. Недуга зустрічається у лівшів, яких намагаються перевчити. Такі діти дуже емоційні, а постійні нагадування можуть призвести до порушень нервової діяльності і в результаті до заїкання.Заїкання - як лікуватиУ ряді випадків захворювання проходить самостійно, з віком. Але краще все-таки не залишати ситуацію без контролю. Як правило, для лікування використовують комплексну терапію, з дитиною працюють логопед і психолог. В першу чергу, потрібно зміцнити нервову систему. Дитині призначають заспокійливі препарати. Психолог розвиває у пацієнта відчуття впевненості в собі, підбадьорює. Логопед займається безпосередньо виправленням мови. Заняття будуються за принципом від простого до складного. Лікар за допомогою спеціальних вправ вчить дитину правильно вимовляти слова, а також ставить дихання. Часто в комплекс лікування входять навчання танцям і музиці, так як при розвитку правильного мовлення важливе почуття темпу і ритму. Позбавитися від заїкання також допомагає спів.Батьки повинні приймати активну участь у лікуванні заїкання. Важливо, щоб перебуваючи вдома, дитина чула тільки правильну мову. Розмовляйте з ним спокійно, рівно, не підганяйте малюка, не тисніть на нього, заохочуйте успіхи. Поговоріть з вчителями: дитину не можна питати першим, кричати на нього.Заїкання - профілактикаПотрібно постійно стежити за промовою вашої дитини і дотримуватися кількох простих правил, щоб попередити заїкання. Підтримуйте в сім'ї комфортну психологічну атмосферу. Не сваріться при дитині, захистіть від різних психічних травм. Якомога більше спілкуйтеся з малюком. У вихованні намагайтеся знайти золоту середину: не можна бити малюка, кричати на нього, залякувати. Однак і занадто розпещені діти, почавши більш тісне спілкування з навколишнім світом, можуть почати заїкатися.Важливий фактор профілактики заїкання - правильна мова батьків. Говоріть чітко, плавно. Позбавтеся від власних дефектів мови. Не змушуйте дитину вимовляти складні слова і пропозиції, не квапте його, не примушуйте виступати перед іншими, якщо він не хоче.Якщо організм дитини ослаблений, не перевантажуйте його великою кількістю вражень. Надмірний перегляд фільмів і передач, не відповідних віку, читання страшних казок, жахливих історій - все це може стати причиною заїкання.Оптимальний спосіб виростити здорову дитину - самому бути спокійним, врівноваженим, доброзичливим, вимогливим, але при цьому справедливим.Заїкання - міфи- Це незначна проблема, на яку можна не звертати уваги.Однак заїкання з часом не проходить, а розвивається сильніше. Дефект посилюється, на лікування потрібно більше часу і зусиль.- Дитина так говорить, поки маленька, в школі буде як всі.Насправді при надходженні в дитячий сад або школу заїкання тільки посилюється, так як дитині потрібно звикати до нових умов, для чого потрібні сили організму.- Дитині стає складніше говорити, до того ж він переживає свій дефект, посилюється тривожність і невротичність.- Потрібно вчити дитину стежити за своєю мовою.При деяких формах захворювання така тактика цілком припустима і призводить до поліпшення мови, а в інших випадках - підсилює дефект. Тому до кожного дитині потрібен індивідуальний підхід.- Дитина вдає, якщо його покарати, все пройде.Фізичне покарання погіршує стан пацієнта, іноді заїкання виникає саме після покарання батьками.- Якщо один з батьків заїкається, дитина неодмінно буде заїкатися.Під час появи недуги це може призвести до його закріплення. Але після лікування проблема усувається.Кожен різновид заїкання має різні причини і форми прояву. Встановити їх може тільки фахівець, тому при появі тривожних симптомів слід негайно звернутися до лікаря. Правильна і своєчасна постановка діагнозу і призначення адекватного лікування - запорука успішного позбавлення від цієї проблеми.
























Кiлькiсть переглядiв: 606

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.