• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • PISA в Україні

20.03.2018 р.

Результати тестування учнів за інтегрованими завданнями з читання, математики, природничих дисциплін за зразками PISA у Зеленогайській ЗОШ І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області

Кількість учнів 2002 року народження Учні 2002року народження, які взяли участь утестуванні Учні, які правильно виконали завдання
Читання Математика Природознавство (за складовими)
К-ть % К-ть % К-ть % Фізична Біологічна Хімічна
К-ть % К-ть % К-ть %
14 11 78,57% 7 63,64% 2 18,18% 1 20% 8 72,73% 2 40%

Міжнародне тестування PISA-2018: чого чекати

Лілія Гриневич – перша леді української освіти

Новини PISA 2018

Фахівцями УЦОЯО підготовлено посібник «PISA: читацька грамотність»

Видання містить резюме найважливіших теоретичних і методологічних положень рамкового документа міжнародного порівняльного дослідження PISA стосовно читацької грамотності 15-річних осіб.
В окремому розділі посібника подано завдання й характеристики щодо їх оцінювання, а також розділ із завданнями, що можуть бути використані вчителями в шкільній практиці.
Видання адресоване широкому колу освітян – учителям, ученим-педагогам, методистам,авторам підручників і навчальних посібників із читання, мови й літератури, фахівцям у галузі освітніх вимірювань, а також учням/студентам закладів середньої загальної освіти.

Тестування рівня освіти PISA у 2018 року включатиме розділ “глобальна компетентність”, який перевірятиме уміння учнів зрозуміти та оцінити різні погляди на світ.

Про це повідомляє“The Pie News“.
Розділ також перевірятиме уміння з повагою взаємодіяти з людьми. Тут будуть завдання щодо феномену “фейкових новин”, глобального потепління і расизму.
Керівник Огранізації економічної співпраці і розвитку (OECD) Андреас Шляйхер зазначив, що новий розділ заснований на предметі вивчення місцевих, глобальних і культурно значущих подій; розуміння світоглядів інших людей; вміння вживати заходів для колективного благополуччя та сталого розвитку.
Тестування у цьому розділі складатиметься з двох частин.Перша – когнітивний тест, за допомогою якого учнів перевірятимуть на здатність критично оцінювати новинні матеріали про глобальні проблеми, розуміння зовнішнього впливу на світогляд та вміння спілкуватися з іншими в міжкультурних контекстах.
Друга частина– довідкова анкета. Тут будуть питання щодо обізнаності про глобальні події, мовних компетентностей та цінностей, яких дотримуються учні.

30 червня 2016 року проведено заходи, присвячені приєднанню України до Програми міжнародного оцінювання учнів PISA-2018 за участі міністра освіти Лілії Гриневич.

MIHICTEPCTBO ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
№ 100 від 26 січня 2017 року
Про підготовку в 2017 році до проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 в Україні
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2016 року № 72-p «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти РІSА-2018», відповідно до абзацу третього пункту 70 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року№ 1095, з метою реалізації підпункту 20 розділу 4 Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, щододаються:
1) План заходів щодо підготовки до проведення в 2017 році міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018;
2) список регіональних координаторів міжнародного Дослідження якості освіти PISA-2018 B Україні.
2. Українському центру оцінювання якості освіти (Карандій В. А.) спільно з Департаментом загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.) та Інститутом освітньої аналітики (Денисюк O. Я.) забезпечити своєчасне виконання Плану заходів щодо підготовки до проведення в Україні міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.
3. Cтруктурним підрозділам з питань освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій сприяти підготовці та проведенню в Україні пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.
4. Департаменту економіки та фінансування (Даниленко С. В.) забезпечити у 2017 році в межах бюджетної програми 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами»:
1) сплату членських внесків до міжнародної організації «Організація економічного співробітництва та розвитку» за участь України у міжнародному дослідженні PISA-2018;
2) фінансування витрат на підготовку до проведення міжнародного дослідження якості освіти в Україні;
З) фінансування участі національного координатора та інших відповідальних осіб у міжнародних нарадах, семінарах, конференціях щодо питань організації та проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
Т. в. о. міністра B. B. Ковтунець

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ
№ 601 від 14 квітня 2017 року
Про проведення в 2017 році пілотного етапу міжнародного дослідження якості освітиPISA-2018 в Україні
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2016 року № 72-p «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018», відповідно до абзацу третього пункту 70 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року№ 1095, iз метою реалізації пунктів 4.1, 4.2, 4.6 Плану заходів щодо підготовки до проведення в 2017 році міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26 січня 2017 року№ 100, НАКАЗУЮ:
1. Українському центру оцінювання якості освіти (Карандій В. А.):
1) провести з 15 до 31 травня 2017 року пілотний етап (тестувань, анкетувань учнів/студентів-учасників дослідження) міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 B Україні (далі - дослідження);
2) підготувати та затвердити до 27 квітня 2017 року графік проведення дослідження.
2. Регіональним центрам оцінювання якості освіти спільно із структурними підрозділами з питань освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій:
1) надати до 20 квітня 2017 року навчальним закладам, у яких навчаються учні/студенти-учасники дослідження (далі - навчальні заклади-учасники дослідження), списки учнів/студентів-учасників дослідження, сформовані відповідно до складу вибірки учасників пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 в Україні;
2) подати до 25 квітня 2017 року до Українського центру оцінювання якості освіти пропозиції щодо формування графіка проведення дослідження.
3. Структурним підрозділам з питань освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій:
1) організувати внесення навчальними закладами-учасниками дослідження змін до режиму роботи у дні проведення дослідження;
2) сприяти участі педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників у проведенні дослідження.
4. Регіональним координаторам міжнар0дного дослідження якості освіти PISA-2018 B Україні провести до 05 травня 2017 року з керівниками навчальних закладів-учасників дослідження інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо специфіки та умов проведення дослідження.
5. Керівникам навчальних закладів-учасників дослідження:
1) проінформувати учнів/студентів, які братимуть участь у дослідженні, та їх батьків (законних представників неповнолітньої особи) про специфіку та умови проведення дослідження;
2) забезпечити участь у дослідженні осіб, зазначених у списках учнів/студентів-учасників пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 B Україні (за умови відсутності заперечень з боку учнів/студентів та/або їх батьків (законних представників неповнолітньої особи)).
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
Міністр Лілія Гриневич

Що таке PISA?

PISA (The Programme for International Student Assessment) – це міжнародна програма оцінки якості системи освіти, суть якої полягає в опитуванні 15-річних учнів про отримані у школі знання та навички. Програма проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Останнього разу опитування проводили у 2012 році і участь у ньому взяли 70 країн. В Україні відповідальним за PISA стане Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

Як буде проходити підготовка вчителів та учнів до тесту?

Оскільки Україна братимемо участь у тестування вперше, підготовкою стане проходження тестів минулих років (вони є у відкритому доступі).

Чим PISA відрізняється від інших тестів?

PISA розробляє тести, які не пов’язані зі шкільною програмою кожної окремої країни. Дослідники прагнуть виявити, наскільки учні випускних класів підготовлені до життя в суспільстві. Опитування проводять кожні три роки, тож країни можуть спостерігати за результативністю освітньої політики. Варто зазначити , що існує кілька десятків міжнародних рейтингів якості шкільної освіти. До PISA ми брали участь лише в одному і тільки двічі (TIMSS-2007 іTIMSS-2011– Міжнародне дослідження якості природничо-математичної освіти).

Що посприяло приєднанню України до PISA?

Велику роль у приєднанні України до PISA відіграло Міністерство освіти й науки та Міністерство народної освіти Польщі. Крім цього, Україна співпрацює з Науково-дослідним інститутом освіти Польщі, що відповідає за проект PISA у Польщі. Країна - сусід бере участь у PISA з початку заснування програми в 2000 році, тому ця співпраця обіцяє принести хороші плоди.

Навіщо Україні брати участь в тестуванні?

Україна отримає великий звіт, в якому будуть вказані головні прогалини нашої освіти (оцінюють якість підготовки вчителів, освітніх програм, звіряють ефективність освіти в регіональних та міських школах тощо). Результати використають, щоб порівняти українську систему освіти із Західною і перейняти досвід у кращих. Адекватно оцінити її стан, визначити слабкі та сильні сторони, а також – вибудувати орієнтири, за якими далі формуватиметься освітня політика в Україні, зокрема, визначити міжнародні цілі освіти відповідно до програми ООН до 2030 року.

Що дасть PISA учням?

Лілія Гриневич сподівається, що запровадження PISA стане кроком до встановлення компетентного підходу до навчання. При такому підході головне не накопичення певної кількості знань, а так звані компетенції – навички й уміння, на основі яких можна приймати життєві рішення. При цьому також змінюється роль учителя: він більше не єдине джерело знань, адже їх можна легко здобути за допомогою новітніх технологій. Завдання сучасних педагогів – продемонструвати учням, як можна використовувати отримані знання для вирішення актуальних проблем.

Що дали результати попередніх PISA?

Результати показали: важливо попередити розрив, по-перше, між успішними й неуспішними державами, по-друге – між знаннями учнів з різних соціально-економічних класів. Щодо другого – діти з більш забезпечених сімей мають суттєво кращі результати. На жаль, цей розрив існує в усіх країнах, однак його розміри можуть відрізнятися. Україні слід рівнятися на Польщу, оскільки ця країна спромоглася поліпшити результати студентів із різних прошарків суспільства. Певні поліпшення показали Румунія, Угорщина та Болгарія.

Міжнародні порівняння демонструють: важливо краще розуміти вчителів. Необхідно залучати талановитих людей, забезпечувати їхнє навчання та підвищення професійного рівня. Інвестувати кошти у професійний розвиток та заохочувати педагогів до співпраці й обміну досвідом.

Як відрізняються результати хлопців та дівчат?

Хлопці вважаються більш успішними в математиці, хоча дівчата володіють кращим рівнем базових навичок, але відчувають себе менш впевнено. Також дівчата більш активно отримують теоретичну інформацію, але менш залучені до практичних завдань – проходження практики, інтернатури тощо. У цьому плані хлопці мають більше можливостей, тож це варто врахувати для того, щоб створити мотивацію до вивчення наук і приділити увагу підтримці в плануванні кар’єри.





Загальний опис

Програми міжнародного оцінювання учнів PISA

(Program for International Student Assessment)
У дослідженні беруть участь підлітки віком 15 років, які навчаються не менш аніж у сьомому класі. Саме такий вік учасників тестування був обраний з огляду на те, що у цьому віці (у більшості країн-учасниць) учні закінчують основну школу, і вимоги до учнів не надто відрізняються у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) та ОЕСР – скорочення українською). Дослідження має на меті визначити, наскільки учень зможе використовувати знання і уміння, отримані в школі, коли зустрінеться з певними життєвими труднощами і викликами, у яких ці знання й уміння зможуть допомогти. Тобто, PISA має на меті визначити, наскільки в учнів розвинена здатність до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, які вони ймовірно зустрінуть у повсякденному житті; до використання знань і умінь з математики, для розв’язання різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою; до використання знань і умінь природничих наук, для вирішення різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями. Варто зазначити, що дослідження не зосереджується на знанні програмового матеріалу, а на усвідомленні загальних принципів та ідей наукової теорії, здатності до використання отриманих у школі знань і умінь у різних життєвих ситуаціях.
PISA також досліджує різноманітні аспекти життя підлітків: якість життя вдома, сім’ю, шкільне минуле. Збирається також інформація про школи: структура, організаційне, технічне і матеріальне забезпечення тощо. Ця інформація необхідна для того, щоб провести детальне вивчення факторів, які зумовлюють відмінності у читацькій, математичній і природничій грамотності учнів 15-ти років як у межах однієї країні, так і у порівнянні з іншими країнами.
У дослідженні 2018 року буде брати участь близько 80 країн світу, серед яких Україна. Основною предметною галуззю цього циклу стане читання. Для країн існують дві форми участі – комп’ютерна або паперова. Україна братиме участь у паперовій версії, тобто усі варіанти тестових буклетів та опитувальників будуть заповнюватися учнями вручну.

Організаційна структура PISA

Проект PISA має декілька структурних рівнів. Контролює проект Секретаріат організації ОЕСР, який знаходиться в Парижі. Особливості політики проекту визначаються Головуючою Радою PISA (PISA Governing Board, PGB), яка складається з делегатів ОЕСР і країн-учасниць дослідження. Члени Головуючої ради зустрічаються двічі на рік. PISA заснована на ідеях тісного міжнародного співробітництва професіоналів у галузі освіти.
Кожна країна створює Національний центр PISA, призначається також Національний координатор програми (NPM), обов’язком якого є координування усієї діяльності, пов’язаної з проектом у межах країни. Зазвичай, координатор проекту тісно співпрацює з членом Головуючої ради від цієї країни для того, щоб розробити перспективний план політичних рішень, пов’язаних із проектом, здійснити ґрунтовний аналіз і звітувати про результати конкретної країни. У Національному центрі над проектом працює невелика група експертів, яка займається розробкою проекту, його запровадженням і звітуванням на національному рівні. Така група тісно співпрацює з міжнародними партнерами, які реалізовують проект.
Одним із найважливіших завдань місцевих експертів є аналіз завдань, що пропонуються для країн-учасниць. Ці завдання мають відповідати культурним особливостям і навчальним програмам країни. Усі завдання і анкети, які використовуються під час дослідження, мають високі психометричні характеристики і є валідними. Стратегія збору даних за результатами дослідження залишається незмінною з 1997 року.
Структура тестів і анкет PISA
У більшості країн тестування триває 2 год., упродовж яких учні працюють з одним із 13 тестових зошитів. Кожний тестовий зошит надається великій кількості учасників тестування для того, щоб можна було здійснити порівняльний аналіз результатів тестування як у межах однієї країни, так і для всіх країн. Здійснюється також порівняння результатів соціально-значущих груп населення (порівняння за статтю, за матеріальним становищем тощо).
Тестові завдання представлені у декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої і розгорнутої відповіді. У тестуванні надається стимул (текст або уривок з тексту, який представляє реальну життєву ситуацію або розкриває зміст певної проблеми), а потім декілька тестових запитань до цього стимулу. Учасники отримують різні варіанти тестових зошитів, у яких комбінуються наявні тестові завдання.
Розробники тесту упевнені, що при виконанні субтесту з математики калькулятори непотрібні, проте країнам-учасницям дозволяється визначати, чи надавати можливість учасникам користуватися калькулятором.
Підлітки також отримують анкету, в якій вони надають інформацію про себе, про свої оселі, спосіб життя тощо. Окрім підлітків, анкету отримують адміністратори школи, вона стосується умов, у яких навчаються учні, варіативних компонентів, які пропонує школа, кваліфікації персоналу тощо.

Результати PISA

Завдяки дослідженню країни мають змогу отримати:

• узагальнене досьє про сформованість читацької, математичної та науково-природничої грамотності 15-річних підлітків;

• змістовні індикатори, пов’язані із характеристиками шкіл та учнів; індикатори, які показують, як змінилися результати країни-учасниці;
• інформацію значущу для прийняття рішень у галузі освітньої політики та різноманітних освітніх досліджень.
Унікальність дослідження

PISA є унікальним дослідженням, оскільки воно зосереджується на здатності до використання своїх знань і умінь у реальних життєвих ситуаціях. Такий напрям відображає реальні зміни мети навчання і самих навчальних програм.

Ключові особливості, що зумовили розвиток PISA:
• Спрямованість на освітню політику. Дослідження дозволяє поєднати інформацію про навчальні здобутки учасників тестування із даними про самих учасників тестування, і факторами, які впливають на процес навчання. Таким чином, можна отримати низку характеристик, які свідчитимуть про високу якість системи освіти.
• Інноваційна концепція грамотності. Ця концепція передбачає здатність учасника тестування до використання власних знань і умінь з провідних предметних галузей, аналізувати, робити умовиводи тощо у процесі розв’язання та інтерпретації певної життєвих проблем.
• Відповідність до ідеї навчання упродовж життя. У дослідженні визначаються не лише компетенції людини, але й їхня навчальна мотивація, віра у себе, дотримання певних стратегій навчання.
• Регулярність. Дослідження проводиться кожні 3 роки, що дозволяє країнам здійснювати моніторинг якості освіти, з’ясовувати динаміку зміни певних показників якості освіти.
• Значна кількість країн-учасниць і їхнє бажання співпрацювати. У дослідженні 2018 року буде брати участь близько 80 країн-учасниць.
Дослідження, проведені в Австралії, Канаді та Данії показали значний зв'язок між результатами PISA 2000 і даними про продовження навчання цими учасниками. Наприклад, учасники з Канади, які у 2000 році отримали рівень «5» за читацьку грамотність мали в 16 разів більше шансів вступити до вищих навчальних закладів, аніж ті учасники, які отримали рівень «1». PISA – найбільш широке і найбільш суворе міжнародне дослідження, яке збирає інформацію про учасників тестування, їх сім’ї, фактори, що впливають на якість освіти і можуть пояснити різницю в отриманих результатах.
Напрямок досліджень, природа процедури оцінювання, зміст анкетування розробляються і аналізуються провідними експертами країн-учасниць так, щоб вони задовольняли інтересам цих країн. Серйозні зусилля докладаються до того, щоб досягти культурної та лінгвістичної відповідності тестових матеріалів. У дослідженні використовуються лише якісно розроблені механізми перекладу тестових матеріалі і дотримання процедури збору інформації. Як наслідок, результати PISA мають високі показники валідності та надійності. Вони можуть значно покращити розуміння навчальних досягнень учнів у розвинених країнах і у тих, що знаходяться на ранніх стадіях економічного розвитку. По всьому світі результати тестування PISA використовуються для того, щоб оцінити рівень знань і умінь учнів їхньої країни, порівняти його із учасниками з інших країн; встановити рівні для покращення системи освіти; зрозуміти сильні та слабкі сторони системи освіти своєї країни.

Предметні галузі дослідження PISA

Читацька грамотність: Здатність особи до роботи з текстами (розуміння, використання, здійснення власних умовиводів на його основі, зацікавлення змістом тексту) з метою досягнення власної мети, використання і вдосконалення власного потенціалу, активної участі в суспільстві.
Математична грамотність: Здатність особи до: визначення і усвідомлення ролі, яку математика відіграє у сучасному світі; надання добре обґрунтованих суджень; використання математики для свого життя і активної участі в суспільстві.
Природнича грамотність: Наявність у особи наукових знань, та її здатність визначати певну проблему, отримувати нове знання, пояснювати певні наукові явища, робити обґрунтовані висновки про певні наукові явища, розуміти основні характеристики науки як частини системи людського знання, усвідомлювати як наука і технології змінюють наше матеріальне, інтелектуальне та культурне середовище, прагнути залучитися до галузей, пов’язаних із наукою, бути активним членом суспільства.

Оцінювання і шкалювання результатів PISA

Результати учасників тестування шкалюються за допомогою модифікованої моделі Раша. Результати тестування повідомляються за 1000-бальною шкалою (з серединою 500 балів і стандартним відхиленням 100 балів) за кожною з визначених предметних галузей. Кожна з галузей (читання, математика, природничі науки) містить певні змістовні частини, за якими також надаються результати.
Так, під час секції «читання» перевіряється здатність до пошуку нової інформації, інтерпретації тексту, здатність до оцінювання змісту тексту, здійснення умовиводів. За кожний з цих трьох параметрів пріоритетної галузі дослідження учасник тестування отримує окремі бали, що відповідають одному з шести рівнів володіння читацькою грамотністю (перший-найменший, шостий - найвищий).
У математичній секції було виокремлено такі підрозділи: простір та форма, зміни і взаємозалежності, кількість та невизначеність, а у природознавстві такі: визначення наукової проблеми, пояснення певного явища, використання наукових доведень. У природничих науках було також виокремлено змістовні галузі, а саме: фізичні системи, живі системи, система біосфери та космічна система. Під час операційного тестування використовуються якірні завдання попередніх років, що дозволяє порівнювати результати країн-учасниць і суспільно значущих категорій учнів різних років.

Зміст анкетувань та їх використання

Процедура збору інформації передбачає, що учні та адміністратори шкіл відповідають на запитання анкет. Ці анкети надзвичайно важливі для з’ясування характеристик учнів та шкіл, які беруть участь у тестуванні. Тексти усіх анкет доступні на веб-сайті програми. Метою анкет є збір інформації про:
• Учнів, їхні сім’ї, включаючи їхні економічні, соціальні та культурні надбання.

• Ставлення учнів до навчання, їхні звички у школі та поза нею, атмосферу в сім’ї.

• Якість матеріальних і нематеріальних ресурсів школи, громадський чи приватний контроль і фінансування школи, процес прийняття рішень, особливості відбору персоналу школи, пріоритетні сфери у навчальних програмах, доступність гуртків.
• Структуру і тип школи, кількість і розмір класів, мікроклімат в школі та класі, різні види діяльності, пов’язані з читанням у класі.
• Особливості процесу навчання читанню, включаючи інтерес учнів, їхню вмотивованість, активність у класі.
Країнам - учасницям пропонується також іще три анкети на вибір:
• Анкета обізнаності учасників у комп’ютерних технологіях, яка має на меті зібрати інформацію про здатність учасників використовувати комп’ютер, їхнє ставлення до комп’ютерних технологій.
• Анкета, в якій збирається інформацію про розриви процесу навчання, зміни у системі школи, очікувані результати навчання, заняття із репетиторами поза школою.
• Анкета для батьків, яка зосереджується на власному досвіді батьків щодо читання, доступності книг вдома, залученість батьків до шкільного життя дитини.
Дані обов’язкових і додаткових анкетувань збираються і аналізуються. Це дозволяє розробити індикатори, які описують загальну структуру системи освіти, вплив цих індикаторів на економічну систему країни.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ
26.01.2017 № 100

Про підготовку в 2017 році до
проведення міжнародного
дослідження якості освіти
PISA-2018 в Україні

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2016 року № 72-р «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018», відповідно до абзацу третього пункту 70 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095, з метою реалізації підпункту 20 розділу 4 Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) План заходів щодо підготовки до проведення в 2017 році міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018;

2) список регіональних координаторів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 в Україні.

2. Українському центру оцінювання якості освіти (Карандій В. А.) спільно з Департаментом загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.) та Інститутом освітньої аналітики (Денисюк О. Я.) забезпечити своєчасне виконання Плану заходів щодо підготовки до проведення в Україні міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.

3. Структурним підрозділам з питань освіти і науки обласних; Київської міської державних адміністрацій сприяти підготовці та проведенню в Україні пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.

4. Департаменту економіки та фінансування (Даниленко С. В.) забезпечити у 2017 році в межах бюджетної програми 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами»:

1) сплату членських внесків до міжнародної організації «Організація економічного співробітництва та розвитку» за участь України у міжнародному дослідженні РІSА-2018;

2) фінансування витрат на підготовку до проведення міжнародного дослідження якості освіти в Україні;

3) фінансування участі національного координатора та інших відповідальних осіб у міжнародних нарадах, семінарах, конференціях щодо питань організації та проведення міжнародного дослідження якості освіти РІSА-2018.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П. К.

Т. в. о. Міністра В. В. Ковтунець

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
освіти і науки України
26.01.2017 № 100

План заходів щодо підготовки до проведення в 2017 році
міжнародного дослідження якості освіти РІ8А-2018

№ п/п Зміст заходу Строк виконання Відповідальні
1. Інформування широкого кола освітян про специфіку організації та проведення дослідження РІSА-2018 в Україні Січень - грудень 2017 р. Департамент загальної середньої та дошкільної освіти, Український та регіональні центри оцінювання якості освіти, регіональні координатори дослідження
2. Участь національного координатора та фахівців Українського центру у міжнародних зустрічах та семінарах РІSА-2018 Січень - грудень 2017 р. Український центр оцінювання якості освіти
3. Сплата членських внесків за участь України у міжнародному дослідженні якості освіти РІSА-2018 (другий рік) Квітень 2017 р. Український центр оцінювання якості освіти
4. Пілотний етап міжнародного дослідження якості освіти РІSА-2018 в Україні Січень - грудень 2017 р.
4.1. Виконання завдань з вибірки дослідження для пілотного етапу дослідження (для Westat) Січень - травень 2017 р. Структурні підрозділи з питань освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - обласні органи управління освітою), Український та регіональні центри оцінювання якості освіти, Інститут освітньої аналітики, регіональні координатори дослідження
4.2. Підготовка списків учнів/студентів - учасників дослідження Березень - травень 2017 р. Обласні органи управління освітою, Український та регіональні центри оцінювання якості освіти, Інститут освітньої аналітики, регіональні координатори дослідження
4.3. Навчання інструкторів для адміністрування дослідження у навчальних закладах Квітень - травень 2017 р. Обласні органи управління освітою, Український та регіональні центри оцінювання якості освіти, Інститут освітньої аналітики, регіональні координатори дослідження
4.4. Друк тестових зошитів, анкет дослідження, матеріалів для інструкторів та шкіл Квітень - травень 2017 р. Український центр оцінювання якості освіти
4.5. Доставка матеріалів дослідження в навчальні заклади та в зворотному напрямку Травень 2017 р. Український та регіональні центри оцінювання якості освіти
4.6. Проведення тестування та анкетування учасників (за їх згодою) та адміністрацій навчальних закладів Травень 2017 р. Обласні органи управління освітою, Український та регіональні центри оцінювання якості освіти, регіональні координатори дослідження
5. Навчання екзаменаторів з перевірки та кодування тестових завдань з відкритою формою відповіді, а також анкет РІSА-2018 у межах пілотного етапу дослідження Червень - серпень 2017 р. Український та регіональні центри оцінювання якості освіти
6. Перевірка та кодування тестових завдань з відкритою формою відповіді, а також анкет РІSА-2018 у межах пілотного етапу дослідження Червень - серпень 2017 р. Український та регіональні центри оцінювання якості освіти
7. Підготовка й передання бази даних результатів пілотного етапу дослідження РІSА-2018 міжнародним партнерам дослідження Червень - жовтень 2017 р. Український центр оцінювання якості освіти, Інститут освітньої аналітики
8. Виконання поточних завдань міжнародного дослідження якості освіти РІSА-2018 в Україні Січень - грудень 2017 р. Департамент загальної середньої та дошкільної освіти, обласні органи управління освітою, Український та регіональні центри оцінювання якості освіти, Інститут освітньої аналітики, регіональні координатори дослідження

Директор департаменту
загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
освіти і науки України
26.01.2017 № 100

Список регіональних координаторів
міжнародного дослідження якості освіти РІSА-2018 в Україні

№ п/п Регіон Прізвище, ім'я, по батькові координатора Місце роботи Посада
1. Вінницька область Білик Олег Олександрович Комунальний вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти» Проректор з науково-педа­го­гіч­ної роботи та моніторингу якості освіти
2. Волинська область Корнейко Алла Олександрівна Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти Завідувач центру зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингових досліджень
3. Дніпропетров­ська область Олійник Наталія Миколаївна Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадмініст­рації Заступник начальника управління дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти - начальник відділу загальної середньої освіти
4. Донецька область Ломакіна Галина Іванівна Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Проректор з науково-педагогічної роботи
5. Житомирська область Клапішевська Оксана Володимирівна Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Завідувач лабораторії моніторингу якості освіти та тестових технологій
6. Закарпатська область Павлович-Іліньо Зоряна Василівна Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти Методист центру зовнішнього незалежного оцінювання, інноваційних освітніх технологій та дистанційного навчання
7. Запорізька область Павлова Світлана Олегівна Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради Завідувач обласного науково-методичного центру моніторингових досліджень якості освіти
8. Івано-Франківська область Якубовський Петро Петрович Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Завідувач центру моніторингу якості освіти
9. м. Київ Клименко Ірина Володимирівна Центр науково-освітніх інновацій та моніторингу Начальник відділу змісту та розробки тестових матеріалів
10. Київська область Дем'яненко Олена Олександрівна Комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» Проректор з наукової, дослідно-експериментальної роботи, питань зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти
11. Кіровоградська область Бутенко Ліна Миколаївна Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» Завідувач відділу зовнішнього незалежного оцінювання
12. Луганська область Савенко Любов Миколаївна Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Методист
13. Львівська область Янушевич Ольга Володимирівна Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти Заступник директора
14. Миколаївська область Кулешова Оксана Анатоліївна Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Завідувач лабораторії моніторингу якості освіти
15. Одеська область Богатий Юрій Валентинович Одеський обласний інститут удосконалення вчителів Заступник директора
16. Полтавська область Кравченко Тамара Олексіївна Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського Проректор
17. Рівненська область Опольський Ігор Валерійович Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Завідувач кабінету зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти
18. Сумська область Борисенко Оксана Феєясівна Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Виконувач обов'язків завідувача навчально-мето­дич­ного відділу моніторингу якості освіти та зовнішнього незалежного оцінювання
19. Тернопільська область Шайнюк Юрій Чеславович Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти Заступник директора з питань зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти
20. Харківська область Капустін Ігор В'ячеславович Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти» Завідувач Центру моніторингу якості освіти
21. Херсонська область Одайник Світлана Федорівна Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради Проректор з питань зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти
22. Хмельницька область Вашеняк Ірина Богданівна Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Проректор з наукової роботи та моніторингу якості освіти
23. Черкаська область Лісова Наталія Іванівна Комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників» Проректор з питань зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти
24. Чернівецька область Якименко Любов Володимирівна Комунальна установа «Група моніторингу системи освіти, господарського обслуговування та аудиту установ освіти області» Завідувач відділу тестових технологій та зовнішнього незалежного оцінювання
25. Чернігівська область Лисенко Ірина Василівна Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського Проректор з науково-методичної роботи

Директор департаменту
загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко

Кiлькiсть переглядiв: 286

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.