• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Публічна інформація

Володимир Зеленський

Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.02.2024 № 3565-IX — набув чинності 14.02.2024. Отже,воєнний стан продовжено ще на 90 діб, зокрема з 05:30 14.02.2024 до 05:30 14.05.2024.

Протокол №7 від 07.07.2023 засідання Ради оборони Харківської області (у вкладенні)
Воєнний стан припиняється після закінчення терміну, на який його було запроваджено.

До закінчення строку, на який було запроваджено воєнний стан, і за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісностіпрезидент України може ухвалити указ про скасування воєнного стану.

В умовах воєнного стану забороняється:

  • змінаКонституції України та АР Крим;
  • проведення виборів президента України, Верховної Ради, Верховної Ради АР Крим та органів місцевого самоврядування;
  • проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
  • проведення страйків, масових зібрань та акцій.

В Україні разом із воєнним станом та загальною мобілізацією також запровадиликомендантську годину.

Обмеження прав та свобод громадян в умовах воєнного стану

Правовий статус та обмеження прав і свободгромадян, а також прав та законних інтересівюридичних осібв умовах воєнного стану визначаються Конституцією та законом України Про правовий режим воєнного стану.

У цей часне можуть бути обмежені права та свободи людини і громадянина, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України. Ідеться, зокрема, простатті 24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63Основного закону.

Що таке надзвичайний стан?

Це особливий правовий режим, який можетимчасововводитися в Україні чи в окремих її місцевостяху разі виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче від загальнодержавного рівня або під час спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.

Запроваджують надзвичайний стан для:

  • усунення загрози та якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
  • нормалізації ситуації, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства;
  • відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб;
  • створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.

Коли запроваджується надзвичайний стан?

Надзвичайний стан запроваджують лишеза наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої іншими способами є неможливим у разі:

  • виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;
  • вчинення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;
  • виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  • виникнення масових безладів, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їхні права і свободи;
  • спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
  • масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
  • необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Під час надзвичайного стану діють такі самі заборони, як і під час воєнного стану.

Додається до переліку заборона змінювати виборчі закони та обмежувати права та повноваження народних депутатів.

Під час надзвичайного стану такожне можуть бути обмежені права та свободи, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України.

Термін дії надзвичайного стану

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строкне більше ніж 30 діб і не більше від 60 діб в окремих її місцевостях.

У разі необхідностіпрезидентУкраїниможе продовжитинадзвичайний стан, але не більше ніж на 30 діб.

Скасовується надзвичайний стан указом президента України раніше строку, на який його запроваджували, в разі усунення обставин, що зумовили необхідність його запровадження.


Кабінет Міністрів України на черговому засіданні 30 вересня 2020 року затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Він набуде чинності з 2022 року та стосуватиметься учнів, які навчаються за дванадцятирічною програмою.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив , що компетентності та навички, закладені в Державному стандарті базової середньої освіти, базуються на найкращих практиках Європейського Союзу та відповідають сучасному технологічному світу.
«Ми визначаємо 11 ключових компетентностей, які мають здобути школярі. Серед них: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися іноземними мовами, математична та технологічна компетентність, інноваційність та відкритість до нових ідей, підприємливість та фінансова грамотність, спроможність навчатися впродовж життя», — сказав Денис Шмигаль ( у вкладенні).

16 січня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про повну загальну середню освіту» (№ 0901).

Асоціація міст України, проаналізувавши текст нормативно-правового акта, виокремила найбільш цікаві та актуальні для органів місцевого самоврядування норми та новації:

Основні повноваження

1.Щодо забезпечення територіальної доступності закладів освіти

З метою створення територіальної доступності закладів загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування забезпечують:

  • формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних , їхніх структурних підрозділів (філій);
  • функціонування міжшкільних ресурсних центрів;
  • закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;
  • підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку;
  • створення та утримання пансіонів;
  • сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.

2.Щодо підвезення здобувачів освіти та педагогів до закладу освіти

  • Підвезення до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку (до місця проживання) учнів і педагогічних працівників забезпечують органи місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетів шкільними автобусами, у тому числі спеціально обладнаними для перевезення осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.
  • Підвезення іншим транспортом (у тому числі з попередньо визначеними зупинками) може здійснюватися за умови, що кількість учнів і педагогічних працівників, які потребують такого перевезення, не перевищує 8 осіб. Для цього органи місцевого самоврядування визначають порядок підвезення учнів до місця навчання та у зворотному напрямку (до місця проживання) та забезпечують його за кошти відповідних бюджетів.

3.Щодо забезпечення інклюзивності повної загальної середньої освіти

  • Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
  • Органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють особам з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти нарівні з іншими особами шляхом належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

4.Щодо управління мережею закладів загальної середньої освіти

  • Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше: 24 учнів, які здобувають початкову освіту; 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту. Ця норма набуде чинності 1 вересня 2024 року. До цього кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти, які здобувають початкову освіту, не може становити більше 30 осіб.
  • Розвиток мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, сільські, селищні ради.
  • Розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч).
  • Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.
  • Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч).
  • Для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів.
  • Рішення про утворення початкової школи як структурного підрозділу у складі гімназії, його реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймає (приймають) засновник (засновники) такого закладу освіти.
  • У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.
  • Початкова школа функціонує як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії.
  • Гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи.
  • Як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти.
  • З 2020 року санаторні школи (санаторні школи-інтернати) припиняють набір учнів до 1-9 класів. Засновники санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом мають змінити тип таких закладів освіти на ліцеї з обов’язковим збереженням у їх складі пансіонів. З 1 вересня 2024 року такі ліцеї забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти.

5.Щодо управління майном ліквідованих закладів загальної середньої освіти

  • Майно, у тому числі земельні ділянки, ліквідованих державних, комунальних закладів загальної середньої освіти або тих, діяльність яких зупинена, відповідно до рішення засновника може бути використане виключно для забезпечення здобуття освіти, надання послуг у сфері соціального захисту, культури та охорони здоров’я, у тому числі на засадах державно-приватного партнерства .

6.Щодо прав ОМС як засновника закладів загальної середньої освіти

  • приймають рішення утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти;
  • закріплюють територію обслуговування за закладами;
  • визначають Порядок підвезення до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку (до місця проживання) учнів і педагогічних працівників;
  • погоджують утворення спеціального класу закладу освіти;
  • розглядають заяви про відмову учням керівників закладів у задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти та розробленні індивідуального навчального плану;
  • здійснюють контроль за додержанням вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів у закладах освіти;
  • мають право встановлювати педагогам додаткові види та розміри доплат, підвищення окладів за рахунок власних надходжень.
  • утворюють корпоративний заклад загальної середньої освіти;
  • приймають рішення про утворення початкової школи як структурного підрозділу у складі гімназії, його реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу);
  • затверджують статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір закладу освіти у випадках, визначених законом;
  • затверджують положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та склад конкурсної комісії;
  • приймають рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти;
  • затверджують за поданням закладу загальної середньої освіти стратегію розвитку такого закладу;
  • фінансують виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти (крім приватних та корпоративних закладів загальної середньої освіти), у тому числі здійснення інноваційної діяльності закладом освіти;
  • утворюють та ліквідують структурні підрозділи у заснованих ним закладах загальної середньої освіти;
  • здійснюють контроль за використанням закладом загальної середньої освіти публічних коштів;
  • здійснюють контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості та іншими ознаками;
  • затверджують кошторис закладу загальної середньої освіти, у тому числі обсяг коштів, що передбачається на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, та контролює його виконання;
  • реалізують інші права, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Контроль за рішеннями ОМС

7.Щодо контролю за рішеннями ОМС у сфері загальної середньої освіти

  • Освітній омбудсмен має право: отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у тому числі інформацію з обмеженим доступом; вимагати від органів місцевого самоврядування сприяння проведенню перевірок фактів, викладених у зверненнях учасників освітнього процесу; за результатами розгляду звернень та/або проведених перевірок надавати рекомендації органам управління освітою, органам місцевого самоврядування, вимагати від них припинення порушення та/або відновлення порушених прав чи законних інтересів учасників освітнього процесу, спрямовувати до них подання про проведення службових розслідувань, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства; безперешкодно відвідувати органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів, не заважаючи освітньому процесу, а також брати участь у засіданнях органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції; звертатися до органів місцевого самоврядування щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти.
  • Місцеві державні адміністрації: проводять моніторинг роботи та рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів у частині реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти, а також виконання ними прав і обов’язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України “Про освіту”; надають органам місцевого самоврядування, їх виконавчим органам, посадовим особам рекомендації щодо усунення порушень законодавства з питань освіти та виконання ними прав і обов’язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України “Про освіту”; звертаються до суду з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері загальної середньої освіти; можуть ініціювати проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
  • Державна служба якості освіти України: здійснює державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти; ДСЯОУ та її територіальні органи проводять інституційний аудит закладів освіти; аналізують діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (за наявності) в частині, що стосується дотримання законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній території, та надають їм відповідні висновки і рекомендації, що оприлюднюються на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування протягом п’яти робочих днів з дня їх надання.

Кадрова політика в сфері освіти

8.Щодо організації та проведення конкурсу на посаду керівника комунального закладу освіти

  • Рішення про проведення конкурсу приймається засновником комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
  • Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному вебсайті засновника та на офіційному вебсайті закладу освіти (за наявності) наступного робочого дня після прийняття рішення про проведення конкурсу. Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію чисельністю від 6 до 15 осіб.
  • Засновник зобов’язаний забезпечити відеофіксацію та (за можливості) відеотрансляцію конкурсного відбору з подальшим оприлюдненням на своєму офіційному вебсайті відеозапису протягом одного робочого дня з дня його проведення.

9.Щодо трудових відносин з керівниками закладів освіти та педагогічними працівниками, які досягли пенсійного віку

  • Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років. До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори.
  • Набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору ‒ звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону.

10.Щодо створення центрів професійного розвитку педагогічних працівників

  • До 1 вересня 2020 року органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям необхідно забезпечити створення районних, міських (районних у містах) центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах.

Довідка:Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року був розроблений на виконання Закону України «Про освіту» попереднім складом Міністерства освіти і науки України та прийнятий у першому читанні попереднім складом Парламенту 30 травня 2019 року. Після зміни політичної влади при Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій 7 жовтня 2019 року знову розпочала засідання робоча група з підготовки тексту законопроєкту до другого читання, склад якої було оновлено. Під час засідань цієї робочої групи було опрацьовано 543 правки народних депутатів до тексту законопроєкту, а порівняльна таблиця сягла 300 сторінок.Асоціація міст України брала активну участь в усіх етапах підготовки законопроєкту.Робота над текстом проєкту нормативно-правового акта тривала з 18 листопада 2017 року і була завершена 14 січня 2020 року. 327 народних депутатів України проголосували за Закон. Наразі акт готується на підпис.

Завдяки участі АМУ у законотворчому процесі вдалось:

  • гарантувати оплату праці вихователів груп подовженого дня за кошти освітньої субвенції, а не батьківські кошти та кошти місцевого бюджету;
  • спростити процедуру реорганізації, ліквідації чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості шляхом проведення громадського обговорення (пропонувалась згода територіальної громади та проведення референдуму);
  • зберегти права великих міст на утримання мережі ліцеїв;
  • виписати у частині першій статті 59 Закону норми щодо фінансової автономії закладу освіти;
  • зняти ризик здійснення оплати обовʼязкового здобуття загальної середньої освіти лише за кошти місцевих бюджетів та визначено джерелами фінансування здобуття загальної середньої освіти як кошти державного, так і місцевих бюджетів;
  • уточнити можливість поділу класу на групи з 8 учнів;
  • уточнити повноваження ОМС як засновників закладів освіти, узгодити їх з нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та нормами інших законів;
  • не допустити обмеження щодо окремих категорій педагогічних працівників;
  • не звузити академічну свободу вчителя у виборі форм освітньої діяльності;
  • не допустити зменшення контролю за сімейної формою освіти та відповідною її якістю;
  • не допустити зменшення граничної наповнюваності класів, що призвело б до збільшення мережі класів, що навчаються у другу зміну;
  • не допустити порушення прав на здобуття освіти дітьми у сільській місцевості у класах-комплектах.
  • не допустити внесення додаткових повноважень керівнику закладу освіти, що не властиві його управлінській діяльності (контроль за обов’язковими профілактичними щепленнями учнів та педагогічних працівників);
  • зберегти редакцію першого читання статті 5 щодо мови освіти та не допустити зняття відповідальності з керівника закладу освіта за дотриманням мовного режиму в закладі освіти;
  • уточнити окремі моменти обліку робочого часу, педагогічного навантаження та оплати праці педагогічних працівників, зокрема щодо виконання ними педагогічної, виховної, методичної та організаційної роботизалежно від посади.
  • розширити перелік різних видів допомоги учням;
  • зберегти закріплення територій обслуговування за закладами освіти;
  • зберегти необхідність погодження із засновником відкриття спеціальних класів, щоб забезпечити їх фінансування;
  • зняти норму про обов’язковий стаж перебування на керівних посадах для осіб, які претендують на посаду керівника закладу загальної середньої освіти;
  • зберегти у повноваженнях МОН затвердження критеріїв якості освітньої діяльності у сфері освіти;
  • посилити повноваження ОМС у частині реалізації кадрової політики у галузі освіти на рівні громади;
  • розширити можливості ОМС на використання майна ліквідованих закладів освіти.

У той же час АМУ не вдалось:

  • усунути дублювання контролюючих функцій Державної служби якості освіти України місцевими державними адміністраціями;
  • уникнути втручання в процедуру проведення конкурсу на посаду керівника закладу освіти представниками територіальних органів ДСЯОУ та місцевих державних адміністрацій.

Закон України "Про повну загальну середню освіту" (у вкладенні).

Закон України "Про інформацію" (у вкладенні)

Закон України "Про доступ до публічної інформації"(у вкладенні)

Інструкція щодо процедури подання та розгляду запиту на інформацію (у вкладенні)

Форма запиту на інформацію (у вкладенні )

Новий Закон України "Про освіту"( у вкладенні) Закон України"Про дошкільну освіту" зі змінами 2017 року (у вкладенні)

Проект

вноситься народними депутатами України В. В. Дідич, П. В. Дзюблик, П. М. Кишкар, А. О. Река, І. В. Васюник, М. О. Кадикало, Д. В. Лінько, С. В. Хлань, К. Є. Іщейкін, Є. Ю. Рибчинський, Я. М. Москаленко, Ю. В. Чижмарь, В. В. Амельченко

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення зміни до статті 27 Закону України "Про запобігання корупції"

Верховна Рада України постановляє:
I. Доповнити частину першу статті 27 Закону України "Про запобігання корупції"(Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 49, ст. 2056 із наступними змінами) пунктом 4) у такій редакції:
4) осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, соціального захисту, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної РадиУкраїниА. ПАРУБІЙ

Зміни, внесені в Закон України «Про запобігання корупції»

Зміни, внесені в Закон України «Про запобігання корупції»(на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції»).

1.Розширено коло суб’єктів декларування: відтепер до суб’єктів електронного декларування належать Керівник Офісу Президента України, Перший заступник та заступник Керівника Офісу Президента України, помічники суддів, а також особи, які займають посади патронатної служби, визначені Законом України “Про державну службу”, крім осіб, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

2. Розширено коло близьких осіб та членів сім'ї декларантів:відтепер термін «близькі особи» в Законі застосовується до племінника і племінниці, а також до батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки).Тобто, до переліку близьких осіб, які були зазначені у чинному Законі, наразі додається:двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки) (тобто свати).

Членами сім’ї суб’єкта декларування тепер обов’язково є діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття незалежно від наявності сукупності таких ознак, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків.

члени сім’ї:

а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним участині першійстатті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним участині першійстатті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі).

На коло близьких осіб поширюються обмеження щодо спільної роботи: публічним службовцям заборонено мати таких осіб у прямому підпорядкуванні.

(близькі особи - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного участині першійстатті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта).

3. нововведення щодо питань фінансового контролю:упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів.

3.1. інформація, що зазначається в декларації (стаття 46):

3.1.1.прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків,серія та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, зареєстроване місце їх проживання,а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування,у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно доЗакону України"Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

3.1.2.(додано п.5-1)юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.

Термін"кінцевий бенефіціарний власник (контролер)", "траст"вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

3.1.3.нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквівалентікриптовалюти.До відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них;

3.1.4.отримані доходи(раніше - «нараховані»)суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

3.1.5.(додано п. 8-1)банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї;

3.1.6.фінансові зобов’язаннясуб’єкта декларування або членів його сім’ї,у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення(виключено «позичені іншим особам кошти»). Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно допункту 1частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

3.1.7.(додано)абз. 2.Національне агентство визначає у формі декларації дані, що повинні зазначатися з метою ідентифікації фізичних або юридичних осіб, у тому числі іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, а також об’єктів декларування, інформація щодо яких подається у декларації.

абз. 3.Дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду..

Примітка. У цілях Закону членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

Додаткові заходи фінансового контролю (стаття 52).

У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно достатті 50цього Закону.

Примітка. Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, члени Національної комісії зі стандартів державної мови, Директор Національного антикорупційного бюро України, його перший заступник та заступник, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Керівник Офісу Президента України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України,особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", та особи, посади яких частиною першою статті 14Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

Нові правила декларування та подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані(зміни до статей 46, 52 Закону України “Про запобігання корупції”)набувають чинності з 1 січня 2020 року.



Інструкція з діловодства у Зеленогайській ЗОШ І-ІІІ ступенів (у вкладенні).

Міністерством освіти і науки України затверджена нова Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти. Відповідний наказ підписаний Міністром освіти і науки Лілією Гриневич

Документ встановлює загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами для державних і комунальних шкіл.
Інструкція визначає, як мають бути складені накази, протоколи, листи, акти та інші шкільні документи, визначає особливості складання номенклатури справ, зберігання документів тощо.
Окремо інструкцією визначені вимоги до оформлення документів, що виготовляються за допомогою комп'ютерної техніки. Зокрема, документом визначені вимоги до шрифтів, міжрядкових інтервалів тексту, розмірів полів документів та інші особливості оформлення шкільної документації.
Дотримання норм документа є обов'язковим для всіх державних і комунальних шкіл.

РОЗКЛАД ДЗВІНКІВ

1 урок 08-30 - 09-15

2 урок 09-25 - 10-10

3 урок 10-20 - 11-05

4 урок 11-25 - 12-10

5 урок 12-30 - 13-15

6 урок 13-25 - 14-10

7 урок 14-20 - 15.05

Графік особистого прийому громадян директором школи

День прийомуГодини прийомуПрізвище, ім’я, по батьковіПосада
вівторок9.00-14.00Ящук Євгенія Григорівнадиректор школи

четвер09.00-11.00Ящук Євгенія Григорівнадиректор школи

Телефон школи (057) 746-42-68

Кiлькiсть переглядiв: 1095

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.