• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• На допомогу вчителям, учням та батькам

На допомогу вчителям, батькам та учням!

Каталог онлайн-сервісів

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Онлайн-демонстрації та симуляції

Ментальні карти та карти знань

Стрічки часу

Віртуальні екскурсії

Електронні інтерактивні дошки

Ресурси зі створення презентацій

Сервіси для створення підбірок матеріалів

Створення коміксів

ТЕСТУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

ВІКТОРИНИ, КРОСВОРДИ, РЕБУСИ

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Інструменти для відеоконференцій

Відеолекції + можливість накладати на відео тести або інші завдання

ІНШІ ІНСТРУМЕНТИ

МОБІЛЬНІ ЗАСТОСУНКИ

На YouTube-каналі МОН уроки для дистанційного навчання зберігаються в окремих списках відтворення для кожного класу:

• 1 клас - bit.ly/USO1class
• 2 клас - bit.ly/USO2class
• 3 клас - bit.ly/USO3class
• 4 клас - bit.ly/USO4class
• 5 клас –bit.ly/USO5class
• 6 клас –bit.ly/USO6class
• 7 клас –bit.ly/USO7class
• 8 клас –bit.ly/USO8class
• 9 клас –bit.ly/USO9class
• 10 клас –bit.ly/USO10class
• 11 клас –bit.ly/USO11class

https://lms.e-school.net.ua

Електронні підручники для навчання в умовах воєнного стану розміщено у вільному доступі

wym-1667373548381

«НАВЧАННЯ БЕЗ МЕЖ»:
НА ТЕЛЕБАЧЕННІ ТРИВАЄ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ДЛЯ УЧНІВ 5-11 КЛАСІВ

Українські телеканали продовжують трансляцію відеоуроків для школярів 5-11 класів у межах проєкту «Навчання без меж». Кожен день присвячено окремій дисципліні. Це спільний освітній проєкт МОН, Міністерства культури та інформаційної політики, українських телеканалів та платформ онлайн-телебачення.

Проєкт реалізується на основі Всеукраїнського онлайн розкладу, завдяки якому учні 1-11 класів можуть долучитися до відеоуроків на YouTube. Усі охочі можуть додавати нові уроки з розкладу до свого google-календаря, аби отримувати сповіщення про початок трансляції.

Також з 21 березня «Освіторія» запускає прямі ефіри у Всеукраїнському розкладі разом з ЮНІСЕФ Україната МОН. Основна мета – підтримка дітейі контакт з однолітками та вчителями.Розклад уроків буде оновлюватися запосиланнямта публікуватиметься уViber. Трансляції уроків можна буде переглянути наYoutube-каналіОсвіторії, а окремі будуть продубльовані наFacebook-сторінціМОН.

Онлайн-сервіси для вчителів

Абетка для директора та інституційний аудит ( у вкладенні).

Корисні сайти для вчителя

ОСВІТНІ ПОРТАЛИ

Дистанційний курс ознайомить вчителів з новим Державним стандартом початкової освіти та методиками компетентністного навчання.

Це один із обов'язкових етапів підвищення кваліфікації педагогів, які навчатимуть 1-й клас з вересня 2018 року та 2019 року (Наказ МОНУ від 15.01.2018 р. № 34та№36)

Лист-роз’яснення про онлайн-курс для вчителів початкової школи Додаток 1;Додаток 2;Додаток 3;Додаток 4;Додаток 5;Додаток 6;Додаток 7;Додаток 8

Курс складається з 6 модулів.Серед тем – Державний стандарт початкової освіти, методики компетентнісного навчання, інклюзивна освіта. Окремий блок присвячений нейропсихології: науці, що дозволяє вчителю зрозуміти особливості функціонування мозку дитини, виявити причини труднощів у навчанні та виправити їх.

Під час навчання передбачається виконання різноманітних теоретичних і практичних завдань, результати яких впливають на отриманняелектронного сертифікату.У разі успішного проходження курсу, його наявність буде обов’язковою для тих, хто набирає 1 клас, і він зараховуватиметься як підвищення кваліфікації.

Як навчання на основі ігор розвиває навички 21-го століття?

Що таке game-based learning (ігрове навчання)?

Це гра з визначеними результатами навчання (Shaffer, Halverson, Squire, & Gee, 2005). Під грою мається на увазі не завжди цифрова (комп’ютерна) гра. Процес розробки ігор для навчання передбачає збалансування необхідності охоплювати предмет з бажанням встановити пріоритет гри (Plass, Perlin, & Nordlinger, 2010).

Гейміфікація– це використання ігрових елементів як системи мотивування до навчального процесу, у той час якgame-based learning– це навчання, яке повністю засноване на грі, в якій закладені певні мета, завдання та результати. Серед вчених досі існує дискусія щодо точного визначення гри (Salen & Zimmerman, 2004). Одне визначення говорить про гру як про “систему, в якій гравці беруть участь у штучному конфлікті, визначеному правилами, що приводить до кількісного результату” (Salen & Zimmerman, 2004).

Наприклад, за домашні завдання з математики учні отримують певні бонусні бали (гейміфікація), або вчитель розробив гру, під час якої учень виконує завдання з математики за певними правилами, отримує бали й досягає результату, про який повідомляється учневі на початку гри (навчання на основі гри).

Психологи давно визналиважливість гри в розвитку розумових здібностей та навчанні. За словами Піаже (Piaget ,1962), гра дозволяє переступити дітям свою безпосередню реальність, вона стає більш абстрактною, символічною чи соціальною, що сприяє проходженню різних стадій когнітивного розвитку. Дитина може “діяти як, ніби”, надаючи звичним предметам певні ролі, вміння, таким чином розвиваючи абстрактне мислення.

Мотивація та захоплення процесом

Мотиваційна функція ігрового навчання– найчастіше цитована характеристика.Навчання на основі гри мотивує учнів тривалий час виконувати певні операції, що мають стимули, наприклад, збирати зірки, інші трофеї і закріплюватися в рейтингових таблицях, а також ряд механічних дій, результатами яких захоплені учні (тобто, формується високий рівень зацікавленості: Hidi & Renninger, 2006; Rotgans & Schmidt, 2011).

Вчені змоделювали навчальну діяльність на основі гри в проекті INTERACT (The Integrated Model of Multimedia Interactivity) і дослідиликогнітивну взаємодію(тобто інтелектуальну обробку),афективну взаємодію(тобто обробку та регулювання емоцій),поведінкову взаємодію(тобто жести, вчинки й рухи) тасоціокультурну взаємодію(тобто соціальні взаємодії, вбудовані в культурний контекст).Ігрові персонажі зачіпають учня емоційно, а соціальні функції, такі як спільна гра, підтримують соціокультурну взаємодію.

Мета всіх цих типів взаємодії полягає в тому, щоб сприяти когнітивному залученню учня до навчання. Ігри, які не сприяють пізнавальній активності, не є ефективними щодо досягнення навчальної мети (Domagk, Schwartz, & Plass, 2010). Тому під час створення ігор для навчання важливо враховувати всі ці аспекти.

Ігрове навчання та навички

Тренди освітніх досліджень вказують на те, що зацікавленість до вивчення впливу ігор на навчання зростає (Ke, 2009; Kebritchi, Hirumi, & Bai, 2008; Wu, Chiou, Kao, Hu, & Huang, 2012b). Навички 21 століття відносяться до широкого спектру навичок – таких як уміння навчатися та мислити як інноватор (зокрема, критичне мислення, креативність, співпраця та комунікація), а також навички у сфері інформації, медіа та технологій (Binkley et al., 2014).

Тим не менше, єдиної ефективної моделі в школах для вироблення таких життєво необхідних навичок не існує. Водночас, дослідження показали, щорозважальні ігри здатні сприяти осмисленому вивченню через надання гравцям адаптивних викликів, цікавості, самовираження, відкриття, негайного зворотного зв’язку, чітких цілей, контролю над гравцями, занурення, співпраці, конкуренції, змінної винагороди та низького рівня невдач (наприклад, Anderson, 2011; Gee, 2007; Squire, 2011).

Навчання на основі ігор, особливо серйозних ігор, що наповнені змістом, швидко підхоплюються учнями. Часто з’являються історії успіху від Minecraft у початковій школі до ігор, які піднімають глибокі серйозні питання.

Співпраця

Масові онлайнові рольові ігри на багато користувачів– дуже популярні. Яскравість та привабливість ігор, таких як World of Warcraft,– це заклик до співпраці з іншими для виконання квестів, нападу на територію противника та знищення керівників. На додаток деякі ігри передбачають онлайн-бої, а, отже, цевимагає від всіх учасників злагодженої роботи, щоб вижити у віртуальному світі.

Комунікації

Ігри, які потребують співпраці, також вимагають і спілкування. Як у вікні чату, так і через усне спілкування через гарнітуру геймери постійно спілкуються один з одним. Це тому, щодля роботи є чітка очевидна мета.

Спілкування у вікні чату або створення інших ефективних напрямів для комунікації з командою може бути використана в класі як кейси, щоб продемонструвати проблеми та відпрацьовувати навички ефективного спілкування.

Критичне мислення / вирішення проблеми

Добре розробленіігри вимагаютьвід гравціввирішення різноманітних складних проблем, деякі з яких потребуютьконкретних знань, а деякі – просто вимагають загальногокритичного мислення. Розглянемо дві гри.

Усім відома граAngry Birds(що також подвоює виховання наполегливості) поступово стає все складнішою. Кожен рівень додає нові змінні та аспекти, щоб збільшити складність, використовуючи ефективний ігровий процес. Мозок має оцінювати, аналізувати, планувати наперед, застосовувати нові ідеї все більше, щоб пройти ці рівні. Вчитель може використовувати рефлексію та інші методи, щоб учні демонстрували та документували свої спостереження.

Pocket Law Firm, гра, яка допомагає гравцям вивчати громадянське суспільство, вимагає чіткого критичного мислення через отриманий зміст. Вчителі можуть використовувати гру, щоб зануритися в права та обов’язки громадян. Завдяки успішному плануванню юридичної фірми, оцінці вхідних справ тощо, гравці використовують критичне мислення, щоб отримати найвищий бал.

Більше про ігрове навчання та основні його принципи можна дізнатися тут:

1. National Education Institution
2. Association for Supervision and Curriculum Development(ASCD)
3. The Joan Ganz Cooney Center(at Sesame Workshop)
4. Institute of Play
5. Games + Learning + Society Center
6. Games and Learning

Популярність ігор не є ворогом освіти– а швидше новою моделлю навчання.Ігри кидають виклики гравцям, у процесі гри їх зусилля винагороджуються, вони поступово йдуть до мети, долаючи перешкоди, а досягнувши– отримують задоволення.

Таке задоволення пов’язане з вивільненням дофаміну (біологічно активна хімічна речовина, яка в мозку людини передає емоційну реакцію і дозволяє відчувати задоволення). Також вивільненню дофаміну сприяє усвідомлення того, що людина вирішила проблему, розв’язала головоломку, правильно відповіла на складне запитання або навчилася повторювати послідовність рухів, необхідних для відтворення мелодії на музичному інструменті.

Саме тому учні повинні використовувати ті засоби навчання, які дозволяють їм побачити власний прогрес, відчути ситуацію успіху, подібно до того, як бачать його під час відтворення відеоігор.

Огляд освітніх ідей

Теорії стають популярні не тільки тому, що доступні, а й через те, що задовольняють певну потребу”.

КнигиКена Робінсона, що з’явилися за останні два роки українською завдяки видавництву“Літопис”, є саме тими працями, які мусять бути в домі кожного, хто є або був пов’язаний з освітою. Проте, на відміну від“Школи майбутнього“,книгу“Освіта проти таланту”я б назвала дещо ширшою. Адже у ній йдеться не так про освітню систему та значення освіти в житті людини, як про вагомість творчості в житті кожного з нас.

Більше того, на сторінках цієї праці автор відповідає на запитання, які сьогодні перед собою ставить кожен, хто зацікавлений в особистому зростанні та розвитку:як стати творчим лідероміяк навчитися бути творчим?

Питання освіти і в світі загалом, і в Україні зокрема сьогодні є як ніколи актуальним. Мабуть, кожен, хто хоча б трохи цікавиться ним, може погодитися з твердженням про якщо не відсутність узагалі, то досить малий відсоток присутності творчості в освітньому процесі. Часто-густо творчість як така взагалі нівелюється, залишаючись у тіні так званих “більш потрібних” предметів чи точніше “більш правильних” методів їх вивчення.

Кен Робінсон не раз у своїй книзі наголошує на тому, що ми неправильно розуміємо саме поняття творчості. Зазвичай ми приписуємо її мистецтву, музиці, кіно. Проте вона є в будь-якій професії. Будь-яка робота потребує творчого підходу, якщо працівник налаштований на розвиток. Більше того, автор наводить приголомшливі, як на мене, слова викладачки танців Марти Ґрем, які виявляють усю вагомість творчості в житті людини:

“Жвавість, життєва сила, енергія, збудження перетворюються крізь вас на дію, а що ви– унікальні в усі часи, то і їхнє вираження– теж унікальне. Якщо ви заблокуєте творчі імпульси, вони ніколи не знайдуть виходу через когось іншого і втратяться назавжди”.

На жаль, у житті багатьох людей їхня освіта– це певний пройдений етап (у когось він обмежується школою, хтось здобуває також і вищу освіту, дехто проходить додаткові курси), до якого вони вкрай рідко повертаються. Справа в тому, що ми переконані у визначенні освіти як підготовки до того, що трапиться з нами в майбутньому. Так, ніби за якийсь проміжок часу ми накопичуємо необхідні нам знання, а решту життя просто їх використовуємо.

“Вважаючи освіту процесом підготовки до чогось, що станеться у майбуньому,–пише Кен Робінсон,–ми нехтуємо тим, що перші шістнадцять чи вісімнадцять років життя людини– це не репетиція. Молоді люди живуть тут і тепер”. А отже, освіта має плекати таланти й здібності, що дадуть нам змогу вже тепер вести якнайкраще життя.

“Щоб реалізувати свій справжній творчий потенціал– в організаціях, школах і спільнотах,– ми мусимо по-іншому сприймати себе й ставитись одне до одного. Мусимо навчитися бути творчими”.

У час, коли в багатьох процесах нас можуть замінити роботи, роботодавці шукають не працівників з вищою освітою чи зразковим дипломом, але людей, які творчо мислять, генерують новаторські ідеї, вміють спілкуватися і працювати в команді, гнучких й упевнених у собі. А все тому, що з фахівця, який не вміє сприймати ситуацію комплексно– немає жодної користі. То який же він, творчий лідер?

Почнемо з того, що це людина, якарозвиває свою уяву та творчість:“Прямувати просто до мети, тобто до інновацій, не розвинувши спершу уяви й творчості, від яких вони залежать,– те саме, що сподіватися виграти золоту медаль на спортивних змаганнях, не маючи наміру спочатку потренуватися”.

Звісно ж, спершу кожен може мати страх перед змінами. Насамперед це хвилювання через те, що доведеться постійно продукувати якісь нові ідеї. Але суть у тому, щоб створити середовище, де всі, хто в ньому перебуває, охоче пропонували свої ідеї. Також вони можуть боятися втратити контроль. Проте творче лідерство передбачає щось інше, ніж звичку давати команди й усе контролювати.

Автор подає три головні ролі творчого лідера.

І.Сприяння розвиткові творчих здібностей кожного учасника організації.

“Організації– не бездушні механізми, а люди– не їх елементи. Люди мають цінності й почуття, уявлення і думки, мотивацію і біографію, тоді як шестерні й гвинтики– ні”.

Кожен працівник має творчий потенціал. Щоб новаторство процвітало, його треба сприймати як невід’єму частину мети цілої організації, а не як її окрему функцію. Люди, які наймаються на роботу в компанію, мають за плечима різний досвід і є багатогранними особистостями, проте їх зазвичай сприймають тільки на основі їхньої освіти й робочих зв’язків.

Справжній творчий лідер мусить створювати в колективі атмосферу, де буде відчуття спільної культури. Втілити це можна за допомогою організації семінарів, лекцій, тренінгів для своїх працівників, спільного цікавого та корисного часопроведення. Кожен учасник команди має відчувати свою вагомість, знати про важливість його особистого внеску для розвитку цілої організації. Окрім того, лідер має подбати про умови, в яких кожен працівник зможе навчатися бути творчим.

Кен Робінсон наводить чудовий приклад, на який хочеться звернути трохи більше вашої уваги. Йдеться прокорпоративний університетяк внутрішню структуру компанії. Його найважливішими завданнями є:

• підтримка відчуття належності до компанії;
• допомога персоналові зрозуміти умови й пріоритети діяльності організації;
• розвиток конкретних навичок й умінь, що дають організації конкурентні привілеї.

Звернімося до питання освіти. Однією з причин, чому так багато учнів покидають систему, є те, що про їхні потреби часто-густо забувають. Якби державна освіта будувалася на персоналізації як основі, її покидало б значно менше школярів.

“Окрім загальної навчальної програми, учні мусять мати можливість глибше зануритись у сфери, що особливо їх цікавлять, і пробувати найрізноманітніші професії,– роздумує автор на сторінках “Освіти проти таланту”.–Не кожен хоче вступати до університету, а той, хто вступає, не зобов’язаний робити це відразу після школи. Хтось хоче відвідувати школу дизайну, музичну школу чи танцювальну академію. Іншим хочеться відразу почати працювати”.

ІІ. Утворення та підтримування динамічних творчих команд.

Лідер має:

• утворювати творчі команди, вирішуючи, яких людей до якого пректу долучити;
• зосереджувати діяльність команди на основних завданнях, установлюючи обмеження, рамки й цілі;
• забезпечувати команду ресурсами, щоб вона могла виконати завдання, маючи вдосталь часу й матеріалів.

“Талановитий лідер знає, кого залучити до команди, що дати кожному її учасникові й коли час братися за щось інше”.

Цінність колективу криється врозмаїттіїї учасників, кожен з яких має власні зацікавлення, знання та вміння в певній галузі, та успівробітництві. Співробітництво як процес імпровізації базується на двох ключових засадах:

• всі учасники приймають кожну висловлену пропозицію. Мета– не відкидати чужі ідеї, а використати їх як основу для подальшої роботи;
• треба завжди дбати про гарний імідж своїх партнерів. Мета– не оцінювати критично їхні ідеї, а допомагати їм краще їх сформулювати й довести до пуття.

А щодо школи:“Знати, з якого джерела черпати, щоб задовольнити ту чи ту конкретну потребу,– ось справжня майстерність, яку мають вчителі-професіонали. Щоб створити в школі творчу культуру, треба відродити творчі здібності вчителів”.

ІІІ. Розвиток загальної культури новаторства.

Творчі культури мають бути наділені насампередтакими рисами:

• гнучність;
• допитливість.

Не менш важливим є облаштування творчого простору:“Гнучкий робочий графік і вплив інформаційних технологій стирають межі між домом і офісом, роботою й розвагами та дозвіллям. Важливо дозволяти працівникам по-своєму облаштовувати своє робоче місце так, щоб це надихало їх на творчість. Там, де цінують співробітництво, має бути простір для зібрань і тренінгів”.

І на завершення наведу слова з книги, які справді надихають на зміни:“Творче навчання і сприяння творчості– це не розкіш, без якої можна обійтися. І це стосується як державного та приватного секторів, так і шкільного й домашнього середовища. Творчість дарує нам змогу прожити достойне життя й берегти світ, у якому варто жити. Культурні й економічні обставини, в яких ми і наші діти мусимо давати собі раду, кардинально відрізняються від тих, що існували в минулому. За допомогою освітніх ідеологій дев’ятнадцятого століття не вдасться подолати викликів століття двадцять першого. Нам потрібна нова епоха Відродження, що цінуватиме різні види інтелекту і плекатиме творчі взаємини між дисциплінами, а також між освітою, бізнесом і широкою громадськістю. Трансформувати освіту нелегко, проте її крах обійдеться нам неймовірно дорого, тоді як успіх дасть переваги, яких ми й уявити собі не можемо”.

Яким має бути вчитель Нової української школи

Визначено компетентності вчителів початкової школи, необхідні для навчання учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках

У цьому році вчителі початкових класів підвищуватимуть свою кваліфікацію за Типовою освітньою програмою для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затв. наказом МОН України від15.01.2018 №36 (далі— Програма). Саме в Програмі означено профіль учителя початкової школи. Профіль, або опис компетентностей, відповідає Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до2029 року, схваленої розпорядженням КМУ від 14.12.2016 №988.

Профілі базових компетентностей учителя початкових класів

У Програмі виокремлено основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості вчителя, яких він має набути для успішного виконання стратегічної мети й завдань реформування початкової освіти.

Головна ідея підвищення кваліфікації— забезпечити індивідуально-особистісне та професійно-діяльнісне самовдосконалення педагогів початкової школи завдяки активізації їхньої базової освіти, набутого професійного та життєвого досвіду. Базові компетентності вчителя початкових класів

Базові компетентності вчителя початкових класів

Джерело:https://www.pedrada.com.ua/article/1973-yakim-ma-buti-vchitel-novo-ukransko-shkoli?error=1

Роман Шиян: “Ми готували Стандарт так, аби все починалось від зацікавленості дитини”

На початку грудняМОН узгодило остаточну версію проекту Державного стандарту початкової освіти. Невдовзійого мають ухвалити на засіданні Кабінету Міністрів. Текст цієї версії відрізняється від тої, яку “Нова українська школа” аналізувала в серпні в матеріалахдля вчителівібатьків.

Щоб розібратися зі змінами, яких зазнав Стандарт початкової освіти, наші журналістки взяли інтерв’ю в співавтора цього документу Романа Шияна.

– Коли Кабмін має затвердити новий Стандарт?

Зараз Стандарт погоджується з міністерствами та іншими інстанціями.Це повторне погодження, адже післяухвалення нового закону “Про освіту”ми внесли зміни.

Мені повідомили відповідальні працівники МОН, що Стандарт з незначними зауваженнями погодила Національна академія наук України. Вона, зокрема, наполягає на збереженні або й збільшенні обсягу української мови для шкіл з іншими мовами викладання (не 5 годин, а 7) у відповідному базовому навчальному плані.

Національна академія педагогічних наук також наполягає не певних змінах, що стосуються окремих освітніх галузей. Ці рекомендації враховані частково.

Зараз проект перебуває на погодженні в Мін’юсті, після чого його спрямують у Кабмін. Тобто невдовзі матимемо новий Держстандарт початкової освіти.

–Які саме зміни було внесено внаслідок ухвалення закону?

Внаслідок ухвалення закону ми повернулися до первинного задуму:те, що закон називає обов’язковими результатами навчання, а в нашій попередній версії називалося загальними очікуваними результатами, залишається в тілі документу, а пакет конкретних очікуваних результатів опускається на рівень типових освітніх програм. Раніше це було двома частинами Стандарту.

Таким чином ми вже отримали ретельно опрацьовану основу для Типових освітніх програм.

І це було рішення МОН– щобТипові освітні програмибулиукладені за галузями, окремими частинами (колишні КОРи, а тепер– очікувані результати навчання). Це потрібно для того,щоб кожен авторський колектив чи вчительська спільнота могли на цій підставі створювати власні рішення: інтегрувати що завгодно з чим завгодно в яких завгодно комбінаціях.

У Стандарті і Типовій програмі про інтегровані рішення тільки йдеться як про бажану можливість, але самі вони з’являються вже на наступному кроці– бо їх може бути багато. Якщо вони базуються на Типовій освітній програмі, то їх не треба ніде затверджувати (за законом “Про освіту”, таку програму може затвердити Педагогічна Рада – ред.).

А електронний конструктор, який ми зараз завершуємо, дозволятиме моделювати навчальні програми й на першому рівні визначати, чи відповідають вони Стандартові.

– Маєте на увазі індекси?

Так. Вони потрібні саме для цього. Хоча вони багатьох дратують. Але вони прості, там є нумерація для полегшення пошуку, і вони не потрібні для повсякденної роботи вчителя – лише для планування.

– Які ще внесли зміни у зв’язку з законом?

Закон визначив перелік компетентностей, подібний до європейського першоджерела (“Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя”– ред.), але трошки від нього відрізняється. Тому ми в загальній частині Стандарту визначили, як ці ключові компетентності можуть бути реалізовані на рівні початкової школи.

Для мене в загальній частині важливими є два речення.

А вже обов’язкові результати– прив’язані до того чи іншого циклу або рівня освіти. Ці цикли (1-2 та 3-4 класи– ред.) опинилися під загрозою, тому що закон їх визначає не чітко. Їх майже викинули, але ми відстояли, бо на них усе побудовано.

Значна частина вчителів хотіли б, щоб їм показали результати, які мають бути на кінець першого класу. Ми вважаємо, що якщо так зробити на рівні навіть освітніх програм, то це зруйнує концепцію циклів.Ми не маємо підганяти темпи розвитку дитини. Тим більше, що в Стандарті є пряма вказівка, щообов’язкові результати можуть досягатись раніше або пізніше закінчення певного рівня навчання.

– Ви сказали, що є дві речі, важливі для вас особисто. Яка друга?

У нас є речення, щокомпетентнісний потенціал кожної освітньої галузі дозволяє розвивати всі ключові компетентності. Не так– що компетентність іноземних мов розвивається тільки на іноземній мові, або математична– тільки на математиці.

Чому це важливо? Тому що ми паралельно працюємо над документом, який був оприлюднений рік тому– “Основи Державного стандарту”. Там вперше був сформульований цей компетентнісний потенціал. На жаль, він зараз не ввійшов у тіло жодного нормативного документу.

Тому нам важливо згадати його принаймні так завуальовано, щоб згодом, коли ми доопрацюємо цю основу (у нас є такі наміри спільно з Європейським фондом освіти– і тут я хотів би принагідно подякувати Олені Бех,спеціалісту з підприємливості та підприємництва ЄФО,за її пасіонарність). Наприкінці лютого, ми повертаємося до цієї теми.

У процесі удосконалення Стандарту ми мали спробу привести у відповідність до закону компетентнісний потенціал у всіх галузях. Ми зрозуміли, що нам треба його розкласти на етапи: або за рівнями, або навіть за циклами. Принаймні за рівнями, щоб початкова школа мала своє рішення.

Це нам дозволить для основної школи чіткіше і цілісніше показувати обов’язкові й очікувані результати в освітніх програмах– як кожна ключова компетентність у тій чи іншій галузі розкриваться за циклами або рівнями.

– Зміни в тексті Стандарту пов’язані не лише з ухваленням закону. Що це за зміни?

Внаслідок дискусії з нашими опонентами, більшість з яких входили до складу авторської групи,вилучили ціннісний компонент, який був у загальній частині. На мою думку, варто було його залишити, бо це квінтесенція.

– Чому вилучили?

Вирішили, що ним ніяк не можна користуватися, він не дає інструменту. Хоча я вважаю, що громадскість, батьки якраз могли брати на озброєння ці 7 пунктів (цінність дитинства, радість пізнання, принципи здоров’я та безпеки тощо– ред.). Дехто вважає, що їх треба було б тоді точніше прописувати, приводити у відповідність до закону– щоб вони прямо випливали з нього. Тоді б довелося довше працювати над Стандартом.

Іголовне, що ми втратили– формування обов’язкових результатів навчання від першої особи. Нам було зрозуміло, що ми не зможемо сформулювати їх аж так просто, щоб це можна було вкласти у вуста 8-річної дитини, але вважали, що 10-річна чи 12-річна на подальших етапах навчання зможе це свідомо декларувати: “Я обираю книжку, яка мені подобається”, наприклад.Тепер обов’язкові результати звучать як вимоги до учня: аналізує, оцінює, розглядає.

Також була дискусія, як урівноважити знаннєвий традиційний компонент з уміннями. У минулій редакції ми це зводили до вмінь і групували їх за загальними цілями. Тепер це– загальні результати. Там, крім уміння, ще є досвід, який здобуває учень, прочитується ширший контекст, ставленнєвий подекуди. І тоді це вже комплексна компетентність.

Всі ніби погоджувалися, що так– уміння важливе, але воно базується на знаннях. Тоді давайте добирати такі знання, які допоможуть розвивати вміння. Тому в освітніх програмах ми показали пропонований зміст, який пов’язаний з кожною змістовою лінією, але не співвіднесений твердо з очікуваними результатами і не нав’язується.

Ми навіть думали– рекомендований чи пропонований зміст. Назвали пропонованим:на цьому змісті ви можете розвивати вміння, щоб досягнути певних очікуваних результатів.

Через відхід від знаннєвого компоненту зараз в мовно-літературній галузі ми маємо зауваження повернути більше граматики, будови слова, базуватися на знанні мови. Наші мовники шкодують, що зник концепт розвитку власного стилю мовлення – був такий очікуваний результат.

Так само з математикою– у нас була тверда дискусія стосовно сюжетних задач.Частина нашої групи вважала, що сюжетна задача– це один з варіантів проблем математичного змісту, які нас оточують, які можна розв’язувати математичними методами. І ми намагалися, щоб не було їхнього пріоритету.

Але досі, коли говоримо про пов’язані між собою величини, опоненти кажуть: “Давайте візьмемо дані і шукане”, і за цим одразу проглядається алгоритм розв’язування задач.

– Якщо порівняти ядро знань старого Стандарту і нового– що з ним відбулося?

Серпнева версія Стандарту відрізнялася від поки чинного більше, ніж теперішня. У цій редакції ми зробили півкроку назад. Алеосновна відмінність зберігається: ми оперуємо не державними вимогами, а очікуваними результатами, і вони сформульовані все-таки як уміння.

У попередньому Стандарті компетентнісний підхід декларувався. А тепер ми намагаємось його інструменталізувати.Хоча, на мою думку, недостатньо. Але ми це надолужимо за підтримки ЄФО (Європейський фонд освіти). У жовтні він дозволив скористатися досвідом двох консультантів, які розробляли інструментальні рішення за двома ключовими компетентностями– підприємливість і цифрова.

Також через компаньойнів з інших міжнародних проектів будемо інструменталізовувати громадянську компетентність.Україна фактично перша намагається втілити найновіші європейські розробки на рівні нормативної бази.

Тобто ми намагаємося інструменталізувати всі ключові компетентності, використовуючи найновіші розробки фахівців з ЄС, які це вже багато років працюють над цим. Зможемо втілити це предметніше в основній школі, а від того, можливо, доведеться повернутись і в якийсь спосіб це втілити на початковому рівні.

– Нещодавно на зустрічі з громадськими організаціями Лілія Гриневич сказала, що боротьба за новий Стандарт– це майже цивілізаційна боротьба. Ви теж так вважаєте? Якщо так, то в чому саме ця боротьба?

Я почну з того, щоми намагалися до роботи над цим документом залучити всі зацікавлені сторониі знайти спільну мову зпредставниками усіх цивілізацій. Часом нам здавалося, що це вдається. Але, на жаль, з’ясувалося, що це не зовсім так. Одним з мотивів було, очевидно, зберегти свої надбання і навчально-методичні матеріали, успішні видавничі проекти.

Ми завжди казали про знаннєву і вміннєву парадигми– що нікуди знання не дінуться, що без них– ніяких умінь. Тепер після цієї цивілізаційної битви я ще більше переконаний, що від знаннєвої парадигми треба віддалятися рішучіше, ніж я вважав на початку цього процесу. Тому щовикласти в Стандарті знання для замап’ятовування чи навіть для формування вмінь– це абсолютно зайве.

– У чому саме цей цивілізаційний розрив?

У тому, що існує традиція, від якої важко відійти. З цією традицією важко сперечатись, тим більше, що її носії завжди мають аргументи, які неможливо спростувати. Вони переконані в тому, що кажуть. Але водночас визнають, що вони за поступ, що треб змінювати, модифікувати, модернізувати. Але– ані руш. Колись мені це так пояснили: “Ми не повинні дати зруйнувати те, що в нас є”.

– Це один з найбільших страхів учителів і батьків– що старе зруйнують, а взамін не буде якіснішого.

Насправді така загроза існує.

Ми зараз намацали світові тренди– навіть з тими циклами. Французи й фіни пишаються, що вони зробили курикулум за циклами. У фінів є цикл для 7-8-річних дітей, а потім– для 9-11-річних (тобто 2+3 роки). Французи зробили три цикли по 2 роки, і останній виходить за межі початкової освіти– перехідний.Фіни теж просто в тексті Стандарту пишуть, як перейти з одного циклу на інший. Тому нам важливо цю тяглість мати.

– Стандарти яких ще країн ви вивчали під час написання українського?

Якщо формально дивитися, то наш Стандарт найбільше подібний на шотландський. Трохи нам прикро, що шотландці провалилися в тестуванні PISA. До цього Стандарту була прикута увага світу, він був дуже оригінальний. Ми там побачили оцей поступ– розвиток умінь. Хтось може навіть прямі запозичення побачити, бо ми його фрагментарно перекладали, але на столі тоді було багато Стандартів.

Ми не робили академічного порівняння Стандартів: звідти– це, а звідти– те. Але на столі лежали шотландський, ірландський, англійський, французський (ми мали нагоду поспілкуватися з членом їхньої вищої національної ради курикулуму), Онтаріо і Альберта (Канада), австралійський, новозеландський, сингапурський.

З Польщі нам цікавіший був досвід саме цивілізаційної боротьби, яка досі триває– формування професійного капіталу, коли є різні середовища, партисипативність, коли ми шукаємо спільного рішення. У них реванш зараз, і до нас можуть бути закиди: ви з Польщі взяли, а вони усвідомили, що не мали рацію. Але насправді там відбувається реакційний реванш.

Базові навчальні плани Сингапуру, Японії і Південної Кореї ми порівнювали разом з академіками– дивилися, як там розподілені предмети. Там є цікаві рішення, які б були нам корисні з огляду на мовну проблему. Наприклад, у сингапурських школах частину предметів початкової школи (з першого класу) викладають англійською мовою, а другу – місцевою.

– Ми робили текст,як батькам читати Стандарт. Давайте сформулюємо, що цей Стандарт дасть їхнім дітям. Крім компетентностей, бо ми вже це озвучили.

Перше.Минамагалися побудувати Стандарт так, щоб усе починалося від зацікавленості дитини. Щоб вона починала досліджувати те, що її зацікавило, щоб брала в руки книжку, яка її зацікавила, і від того розбудовувати культуру дослідження чи читання.

Нам опоненти дорікали: “Що це ви пишете на першій позиції “обираю книжку”? Нехай він спочатку читати навчиться”. Зараз це шоста позиція. Хоча ми вважаємо, що цікавіше, якби він взяв книжку, яка його зацікавила, і на ній йому допомогли б навчитися читати.

Друге.Мивводимо помилку в ранг нормального елементу навчального процесу. У Стандарті чітко написано, що не треба боротися з помилкою, а визнати, що вона є нормальним складником дослідження. У такий спосіб, можна сподіватися, страх помилки поступово подолається.

Третє.У нас написано прорадість від пізнання нового, насолоду від творчості, читання задля задоволення. Тобто ті речі, які в нас були викладені в принципах (у загальній частині– ред.), все-таки розсипані по обов’язкових результатах.

Є ще таке, що нам важко було відстояти. Наприклад, очікувані результати, які сформульовані в такий спосіб, що дитина намагається, пробує. А як ви будете міряти, що намагається? Я жартома відповідаю, що немає нічого легшого– за кількістю спроб.

Насправдіти не можеш (і не мусиш!) досягти результату з першої спроби. Тут провідна роль – за формувальним оцінюванням, відстежуванням поступу дитини, зокрема й через самооцінювання. І треба батькам наголосити, щопідсумкове оцінювання– для того, щоб поміряти якість, тобто вибірково. В жодному разі не для визначення подальшої долі учнів.

– Якісь батьки хвилюються, що діти перевантажені. Але є чимало таких, які хвилюються, що діти будуть просто бавитись.

Ми виходимо з того, що навіть якщо ми трохи передамо куті меду– з м’якими вміннями, то все-таки вчитель за традицією своє зробить. Він уміє навчити дитину читати і писати– він не вміє іншого.

І тут так само їх потрібно позбавити страху помилки.Вчитель не повинен знати відповіді на всі дитячі запитання, він повинен уміти спрямувати дитину на те, щоб вона сама знайшла відповідь. Тим паче коли ми кажемо, що зміст вторинний.

– І діти точно знатимуть не менше, ніж по закінченні звичайного 4-го класу?

Точно. Насправді зараз нас критикують, що ми перевантажили освітню програму. Але ми її перевантажили не змістом, бо змісту в Стандарті справді нема. Там є уміння, пов’язане з досвідом і компетентністю.

– Чи можна припустити, що НУШ могла б стартувати зі старим Стандартом?

Зі Стандартом– ні. Я припустив би радше (це парадоксальна думка): НУШ могла би існувати за чинними навчальними програмами, але на основі нового Стандарту.

Є приклади– Альберта чи Онтаріо. Програми створювали в 90-х роках, після чого робили програмні документи, де розставлялися акценти щодо компетентностей. І вчитель мав модифікувати під це чинні навчальні програми. Тоді може б ми уникнули боротьби з вітряками.

Але в нашій культурі, коли навчальна програма одна, це теж був би ризикований крок. Хоча, маючи одну і відкривши поле для створення інших, ми могли б цю ситуацію наповнити реальною свободою. Але ми це вже подолали, і не варто про це думати.

За матеріалами "Вікторія Топол, Галина Титиш, спеціально для “Нової української школи”

Пані Хелена біжить на роботу: як вчителька початкових класів випередила новий стандарт на вісім років

24-та школа ніяк не вирізняється зі стіни львівських кам’яниць, щільно притулених боками одна до одної. Не виступає вперед, не провалюється в затінений дворик. Незнайомці з легкістю можуть її не помітити, якщо не зачепляться поглядом за дві таблички – польську і українську (це школа з польською мовою навчання), які кожна по-своєму розповідають, що тут вчаться діти.

Але нічого не вказує на те, що тут вчителює Олена Леонідівна, яка вже вісім років працює так, як тільки з наступного року почнуть 22 тисячі вчителів початкових класів: навчає в групах, інтегрує предмети, використовує проектне навчання і сама обирає методики, за якими діти вчаться писати і читати.

Стати Хеленою

Двадцять п’ять років тому студентка слов’яністики почула слова, які визначили її майбутнє:“Не знаю, ображу тебе чи втішу, але ти – природжений вчитель”. Так після місячної обов’язкової практики в школі Олена передумала бути перекладачкою і несподівано для себе стала вчителькою.

Роботу розпочала наприкінці 80-х, коли про освітні інновації говорити було і рано, і складно. Все, що вдалося,–випросити в директора особливі п’ятниці: раз на тиждень переставляла парти для роботи в групах. Кожна дитина заводилавеликий п’ятничний зошит, в якому завдання можна було виконувати різними кольорами. Ці зошити Олена не перевіряла, а оцінки ставила лише за активність.

“Не знаю, звідки я це все взяла. Потім виявилося, що я інтуїтивно робила дуже багато речей, описаних у методиках”.

Сьогодні пані Хелена (так ім’я “Олена” звучить польською)працює в четвертому класі за принципами “Лицем до дитини”. Учні цього класу всього кілька разів сиділи за партами, виставленими у звичайні ряди, а особливі зошити-книжечки є в них ледь не на кожну тему.

Навчити думки прилітати

Своє перше слово учні пані Хелени пишуть у першому класі в перший тиждень навчання. Без довгого заучування букв і безперестанного складання їх у склади.

Марічка виймає з мішечка принесені з дому зошити-книжки (їх друкує і оформлює на звичайному папері вчителька)–про міста, пори року, явища природи, кольори.Як і кожен тиждень, ці книжки стосуються вивчення певної теми з погляду різних дисциплін.

Дівчинка показує першу книжечку і перші, ще хиткі і непевні, букви свого імені.

“А як ви знали, що писати?”,–просить пригадати пані Хелена.

“У нас були бейджики!”,–діти біжать до шафи і за хвилину повертаються з прикріпленими іменами, ніби учасники поважної конференції.

“А ще ми писали казочки. Нам давали тему. Наприклад, “цирк”. І ми мали зробити самі книжечку про те, що знаємо про цирк. Або про якийсь колір складали казочку. Мені це дуже подобалося і пам’яталося. Після цього думки прилітали про те, які ще можна зробити казочки”,–ділиться один з учнів.

Пані Хелена відкриває “Сині казки”, які народилися з простого розглядання чорнильних клякс. Тут про фіалку, про синю хмаринку-Яринку, синій поїзд, кульку, дзвіночок:“На галявині ріс дзвіночок. Йому було самотньо. Поруч не було жодної квіточки, комашки, чи пташечки…”.

“Я потім це їм видрукувала в окрему книжечку до читання, і вони дуже тішилися. Ті казки вони мені пишуть всюди, постійно і про все на світі”,–сміється вчителька.

Таких збірок оповідань за чотири роки в класу назбиралося вже більше двадцяти.

“А розкажіть, як ми читаємо”,–просить вчителька.

Хтось з дітей підхоплює одну з книжечок. Ось, каже, місця, де можна ставити галочку (якщо учень це знає), знак питання (якщо ні, але хотілося б) і знак оклику (якщо інформація захоплює).

Учні ставлять позначки, обговорюють у групах, а невідоме шукають в енциклопедіях і словниках.

“Вони знають, де що лежить”,–запевняє пані Хелена.

“І нам виходить так цікавіше вчитися, бо по підручниках вчитися трохи “так собі”, –діляться діти.–А коли вчишся по таких книжках– є емоції. Тоді добре запам’ятовуєш”.

Почати

На систему навчання від тексту до букви (тобто не за букварем, а методом цілих слів) пані Хелену вісім років тому намовила Людмила Земба, яка була інспектором школи в РАЙВО.

Вчителька й сама помічала, що дітям нудно, бо поки навчишся читати за букварем – мине кілька місяців, за які інтерес до читання встигне померти. Першачки бачать штучність процесу.

І хоча пані Хелена мала застереження до змін, бо навчає дітей двома мовами (а це таки складніше), на курси вона погодилася. Відвідавши школу “Провесінь” і тамтешній урок, зрозуміла, що точно буде навчати по-новому. Як – ще не знала. Але вже мала таку певність.

Матеріали готувала і вдень, і вночі, бо підручниками в першому класі не користувалася. Треба було розробити книжечки, картки з завданнями, інтерактивні вправи. Ходила по школах, які вже мали такий досвід, радилась, запозичала.

А кожен тиждень несе в собі цікавинки: треба принести чи одягнути речі певного кольору. Або принести яблука. Спробувати, порахувати. І коли батьки бачать, що діти швидко і багато дізнаються, то самі пропонують допомогу. Наприклад, з папером для виготовлення книжечок.

Вибудувати ставлення

Пані Хелена розкручує глобус перед ученицею, яка міцно заплющила очі. За мить дівчинка зупиняє планету, у класі звучить тріумфальне“є!”, і команда континенту “Євразія” виходить презентувати проект: на ватмані розкидані малюнки, текст, кишеньки з фотографіями і вмонтовані книжечки для компактного подання інформації.

Проекти потім розвішають у класі, щоб всі могли їх дослідити. Крім того,кожна команда визначає, на скільки відсотків кожен доклався до спільної роботи. Такий спосіб оцінювання учні придумали самі.

“Чи можу я вам зробити зауваження?”,“чи можу вас трішки покритикувати?”,–впродовж уроку пані Хелена часто ставить дітям ці запитання і завжди отримує згоду.

Пояснює це тим, щодо людини будь-якого віку ставиться, як до себе. Отак просто в ній це закладено. А коли діти бачать, що їм довіряють–інакше сприймають вчителя.

“Як на мене, то цього замало,–співчутливо каже команді Євразії пані Хелена. Клас її голосно підтримує.–Тут так багато країн. Як відрізняється Індія від Франції? Тут можна було зробити чудеса. Жаль, що ви не скористалися з цієї нагоди. Але у мене є ідея. Може ми Євразію поділимо ще раз якось інакше? І попрацюємо всі над Євразією?”.

“Так! Так!”

“Але подякуймо цій групі”,–клас береться аплодувати.

Наступна зупинка на глобусі вказує на Австралію. Діти звертають увагу на все, що їх здивувало: на страуса ему, який не літає, бо дуже великий, на собаку дінго, яка не гавкає й інколи може важити,“як хтось з нас– 30 кілограм!”, на те, що кенгуру на континенті більше, аніж людей.

“Тут ми маємо ціле поле для складання математичних завдань,–каже дітям пані Хелена.Інтеграцію дисциплін вона називає нормальним життєвим процесом. Каже, ми ж ніколи не ділимо піцу на певні предмети: ніби вартість–це математика, а інформація про неї–мова.

“Це все дуже цікаво,–підсумовує вчителька,–Дякую, що ви мене навчили. Робимо перерву?”.

“Ні! Ні!”

Власне, пані Хелена часто має таку проблему: діти не хочуть закінчувати урок.

“Оці проекти,–пояснює вчителька–це ми ще навіть не заглядали в підручник! Дати знання– другорядна функція вчителя. А от навчити вчитися для життя– дуже важливо. Головне завдання–бутипомічником, порадником,людиною. Просто людиною”.

Знайти інший спосіб

“Двері нашого класу завжди відкриті– запрошую всіх, бо ми завжди однакові.У мене немає відкритих уроків. Таких ‒ показних,–запевняє вчителька.–Люди думають, що для того, щоб діти провели таку презентацію проектів, треба кілька репетицій. Але вони навчені і звичні”.

Восьмикласниця Аня, яка провчилася в пані Хелени всього рік у четвертому класі, часто з’являється в кабінеті своєї вчительки, аби привітатися. Перший урок пам’ятає досі: як запізнилася і боялась, що сваритимуть.

Не сварили.

“Тут я вперше щось зробила в групі. Пам’ятаю, як ми рахували левів у Львові: одні на лавочках, інші– різьблених, треті– мурованих. Як презентували континенти. У мене була Австралія!”

“При системі, коли кожен тиждень тематичний–пояснює пані Хелена,–у них дуже гарно розвинена асоціативна пам’ять. Я не дивуюся, що Аня пригадала”.

Запитую в двох дівчаток з четвертого класу, що вони знають про навчання в інших школах–що їм розповідають знайомі.

“Що у них завжди нудно. Подружка розказувала, що вони просто беруть підручник і пишуть вправи”,–Поліна не приховує свого нерозуміння таких підходів.

“Тобі то розказували, а я то на своєму тілі відчувала,–Вероніка прийшла до цієї школи в другому класі.–Коли нам було важко зрозуміти, вчителька підкрикувала на нас. Часто. Там зовсім багато задають. Дуже напрягають мозок дитини”.

“Але я вас“напрягаю” не менше, повір,–каже пані Хелена.–Простов трошки інший спосіб“.

“Так,–дівчинка киває,–не силою, а питаннями“.

Обрати статус білої ворони

Діти готові розказувати про своє навчання без упину: про гномика Круасанчика, який живе в книжечках, геть нічого не знає, і його треба постійно вчити. Проспеціальний зошит, куди вони записують, що прочитали за тиждень. Про те, як обмінюються книжками і яквибирали з прочитаного найсмішніше і реготали на уроці. Як проводять одне одному уроки з трудового навчання. Як створили в класі кулінарний центр і напекли налисників з бананами й малиною для школи.

Крім того, у класу немає звичайних “штучних” фізкульт-хвилинок, зате єкольорові кути. Усе відбувається так: вчителька ставить запитання, яке стосується теми уроку, і дає варіанти відповіді. Кожен кут відповідає одному з варіантів. Так, переконує вчителька, рух дітей є природнім.

А ще вони одне одного вчать, бопрацюють за методикою “навчаючи вчусь”– коли учень ділиться з групою інформацією, яку опанував. Так увесь клас, каже пані Хелена, вчиться дуже швидко і набагато краще, аніж коли б вчитель читав лекцію.

“У нас, напевно, найдивніший у світі клас”,–сміється хлопчик.

У своїй школі пані Хелена послідовників не має. Коли колеги просили поділитися досвідом–вона поділилася. Але, каже, люди якось одразу це відкинули. Сказали, що надзвичайно важко. І що будуть працювати, як вважають за потрібне. Переконувати нікого вчителька не стала і вибрала для себе статус білої ворони.

“Мені легше бути вчителем, близьким дітям. І ви бачите результати. Діти абсолютно відкриті, живі і відверті. Не бояться висловлювати свою думку і знають, що за це не буде кари. Це дуже цінно”.

Бігти

У класі на групу подовженого дня залишаються кілька дітей. Поки вчителька зайнята розмовою зі мною, репетирують колядки польською мовою. Від “Свята ніч, тиха ніч” робиться святково і затишно.“Трохи тихіше, трошечки тихіше”,–просить вчителька.

Ми говоримо про новий Стандарт і зміни, через які мають пройти вчителі:“Складно, але реально”,–оцінює пані Хелена. Тільки зауважує, що мало часу відведено на підготовку–і матеріалів, і вчителів. У Польщі, наводить приклад, коли відбувалася реформа, було кілька років для написання підручників.

“Насправді, сьогодні найбільша проблема– це зміна свідомості вчителя. Більшість працюють як? Мене колись навчили, то чому я маю змінюватися? Мені мають привести готового учня, який має сісти ось так(складає руку на руку),слухати і визнавати мене як авторитета. Але сучасних малявок треба переконувати, чому треба робити так, а не інакше. У нас є вибір: або ми їх відвертаємо від школи, або органічно вводимо в цей процес.

Людина має вчитися впродовж життя. Змінюватися. Якщо вчитель того не робить, то треба задуматися над зміною фаху. Але якщо це таки моє– треба докладати зусиль. Семінари, вебінари, самонавчання, методичні центри, література. Треба тільки бажання. Себе довчити можна запросто”.

Власне себе пані Хелена відносить до тих людей, які завжди беруть у чомусь участь, щоб бути “в тонусі” і відчувати здорову конкуренцію. Остання з її перемог–у конкурсі “Творчий вчитель польської мови”.

“Свята ніч, тиха ніч”,–діти забувають про прохання вчительки й знову хвилею наповнюють клас гучним співом.

“Трохи тихіше, трошечки тихіше”.

Пані Хелена перераховує: чоловік, двоє дітей, двоє онуків, собака. Чим далі, тим більше ставить собі запитання, як усе встигає.

“Але мушу! Бо Нова українська школа висунула вимоги, і ми так говорили з творчими вчителями, що якщо цього всього не донесемо – то хто? Ми працюємо з дітьми, це не деталі до чогось, які можна зробити гірше чи краще. Вони виростають цікавими і трошечки іншими: більш розкутими і навченими знаходити себе.Знаєте, я коли переступаю поріг школи, то забуваю про всі негаразди.

Я на роботу біжу“.

За матеріалами "Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Міністерством освіти і науки України та Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» започатковано Всеукраїнську акцію «Разом до Нової школи»

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» (Лист від 28.12.2017 за № 21.1/10-2961) повідомляє, щоредакція часопису «Розкажіть онуку» за консультаційно-інформаційної підтримки Інституту модернізації змісту освіти проводятьВсеукраїнську акцію «Разом до Нової школи»для вчителів початкових класів, вихователів дитячих садків та педагогічних працівників позашкільних установ.

Акція організована з метою виявлення, поширення та популяризація кращого досвіду роботи вчителів початкових класів, вихователів закладів дошкільної освіти, викладачів позашкільних дитячих установ, які формують життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці, особистість, громадянську позицію здобувача освіти Нової української школи; роблять освітній процес цікавим, захоплюючим.

Враховуючи важливість ознайомлення педагогічної громадськості з інноваційною діяльністю освітян, які створюють умови для розвитку інтелектуального, творчого та фізичного потенціалу дітей, запрошуємо педагогів закладів дошкільної освіти різних типів і форм власності прийняти участь у Всеукраїнській акції.

• Умови проведення акції

Де навчатися учителям: добірка можливостей

Підвищення кваліфікації? Звучить надто формально й нецікаво. А як щодо неформальної освіти? Ми склали список можливостей, як можна отримати освіту самостійно. Це підбірка проектів та заходів, які допоможуть вам тримати себе в освітньому тонусі.

До речі,такі курси можна буде зарахувати замість підвищення кваліфікації в Інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО).

І.Центр інноваційної освіти Про.Світ

Місто:по всій Україні

Для кого:для всіх вчителів та керівників

Хто готує:експерти з освіти та вчителі-практики

Ціна:безкоштовно

Ця організація робить тренінги, лекції і школи для вчителів та адміністрацій шкіл. Вони, здебільшого, стосуються того, як змінювати освіту в школах, втілювати проекти та впроваджувати інноваційні методики викладання. Про.Світ також організовує проекти з системної роботи в школах. Наприклад, з березня 2017 року у Львові триває проектШкола 3.0, у рамках якого протягом року зі школами працюють експерти задля поліпшення комунікації з учнями, батьками, побудови хороших стосунків у колективі. Окрім того, “Про.Світ” оголосив набір насемінар“EdLabs: як реалізувати шкільну ініціативу?”, що відбудеться 23 вересня у Києві. Щоб не проґавити інші події, слідкуйте за оновленнями насторінці у Facebook.

ІІ.Освіторія

Місто:Київ

Для кого:для всіх вчителів та директорів

Хто готує:експерти з освіти та вчителі-практики

Ціна:переважно безкоштовно

Це громадська спілка, яка організовує тренінги і майстер-класи для вчителів у Києві. Серед тем, які вже було охоплено, – розвиток критичного мислення, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, креативні педагогічні стратегії. За оновленнями зручно слідкувати наFacebook-сторінціспілки. Додатково “Освіторія” заснувала порталiLearn, де ви разом з учнями можете готуватись до ЗНО, а також замовити для них вебінар з певного предмету.

ІІІ.EdCamp

Місто:по всій Україні

Для кого:для всіх учителів та керівників

Хто готує:українські та закордонні експерти з освіти, учителі-практики

Ціна:безкоштовно

Це організація, яка проводить освітню неформальну конференцію (або(не)конференцію). Вона відбувається щовесни у Харкові та об”єднує сотні освітян з усієї країни. Тут можна дізнатись про нові освітні практики, навчитесь мотивувати учнів, створювати сприятливе освітнє середовище та отримати розуміння, як можна реформувати освіту на рівні однієї школи та цілої країни. EdCamp – це можливість не лише одержати нові знання, а й налагодити контакти з учителями та експертами з освіти як з України, так і з-закордону. Окрім цієї масштабної події, організація реалізовує маленькірегіональні конференції(до 100 учасників) по всій Україні.

Окрім того, організація має проектЕдМандро, у рамках якого вчителі можуть поїхати в інші країни, щоб подивитись, як там працює шкільна освіта. Також у вас є можливість потрапити натренінги, що проводить EdCamp у рамках ініціативи “Центр підвищення кваліфікації”. Щоб отримувати інформацію про події, заповнітьцю форму.

IV.Empatia.pro

Місто:Київ

Для кого:для всіх вчителів, директорів та представників управлінь освіти

Хто готує:українські та закордонні спеціалісти із ненасильницького спілкування, психологи

Ціна:участь у тренінгах коштує від 1500 до 6000 гривень

ПорталEmpatia.proПросвітницької ініціативи “Empatia –простір емоційного розвитку” – це осередок інноваційних знань з передових гуманітарних технологій світу. Тут зібрані корисні матеріали з психології розвитку, ефективних та об”єднуючих комунікацій на базі методу ненасильницького комунікування Маршалла Розенберга, розвитку емоційного інтелекту, формування характеру тощо, а також анонси заходів на ці теми.

Наприклад, зараз триває набір на дводенний (23–24 вересня)практичний тренінгз ненасильницького спілкування з Евою Рамбалою –тренером Міжнародного центру ненасильницького спілкування (CNVC),одноденний тренінг“Освіта, спрямована на виховання цінностей, сил характеру і чеснот” (16 вересня) інтегрального психолога і освітолога Катерини Ясько та 3-годинну лекцію для батьків і вчителів “Інтегральне батьківство” (8 жовтня), яку проведе автор інтегральної моделі STAGES, всесвітньо відомий дослідник, тренер і організатор трансформаційних контейнерів Террі О’Фаллон.

Усі новини та анонси заходів Empatia.pro легко відслідковувати на однойменнійсторінці у Facebook.

V.Центр інноваційної освіти

Місто:по всій Україні

Для кого:для всіх вчителів та директорів

Хто готує:експерти з освіти, вчителі-практики

Ціна:від 85 гривень за повний день навчання з однієї особи + доїзд тренерів у вашу школу

Це тренінговий центр, який готує авторські курси. Серед них немає предметних – вони присвячені сучасним методикам викладання, тому підходять для всіх вчителів. Сюди входять: інформаційно-комунікаційна компетентність педагога, використання планшетів, ноутбуків та смартфонів в освітньому процесі, хмарні технології в освіті, візуалізація навчальних матеріалів тощо. Окрім того, є курси, що будуть корисні керівникам освітніх закладів – наприклад, про фандрайзинг (залучення коштів).

Навчання відбувається на базі освітнього закладу. Замовити тренінг можна, заповнившизаявкута зазначивши теми, що вас цікавлять. Центр надішле вам детальний опис навчання (формат, умови тощо), після чого тренери приїдуть до вас у школу (доїзд можливий у будь-який регіон). Учасники тренінгу отримають сертифікати.

VI.Майбутні(Школа викладачів)

Місто:Київ

Для кого:для всіх викладачів

Хто готує:експерти з освіти та викладачі-практики

Ціна:Два дні – 1800 гривень, три дні – 2700 гривень

Спочатку проект “Майбутні” задумувався лише як школа для підлітків. Та згодом організатори зробили школу для батьків, а тепер-от оголосили вже третій набір наШколу викладачів, що відбудеться з 22 до 24 вересня у Києві.

Це школа, на якій ви навчитесь створювати освітнє середовище та бачити в дитині майбутнього дорослого. На думку організаторів, це допоможе взаємодіяти з нею, підбирати контент та залишати максимум для її свободи. Заявку на участь можна подати до 15 вересня.

VII.Лабораторія освітніх змін

Місто:Одеса

Для кого:для всіх вчителів

Хто готує:експерти з освіти

Ціна:безкоштовно

Це тренінговий центр для вчителів та адміністраторів освіти. Він проводить безкоштовні семінари, тренінги та воркшопи. Серед уже охоплених тем – освіта у Фінляндії, вальдорфська педагогіка, освіта у Мадриді, та як організувати альтернативну школу.

За появою нових подій зручно слідкувати уFacebook

VIII.Українська академія лідерства

Місто:Київ

Для кого:для всіх вчителів

Хто готує:експерти з освіти та лідери думок з різних суспільних сфер

Ціна:безкоштовно

Спочатку це була лише 10-місячна формаційна програма для випускників шкіл, де вони навчаються лідерським якостям та суспільній відповідальності, вчаться реалізовувати соціальні проекти та розвиваються інтелектуально. Та УАЛ почала організовувати події для вчителів, спрямовані на розвиток лідерських навичок. Також слідкуйте за оновленнями на сторінці УАЛ уFacebook.

IX.Education Cluster

Місто:Одеса

Для кого:для всіх вчителів

Хто готує:експерти з освіти

Ціна:безкоштовно

Це об”єднання громадських організацій, фондів, департаментів та ініціатив у сфері освіти. Його мета – модернізація системи освіти, в рамках якої Кластер організовує події. Зокрема, вже були події про школу майбутнього, програмування, а також освітня лабораторія, де вчителі розробляли власні проекти. Слідкуйте за оновленнями уFacebook.

Х.Центр нової освіти Івана Іванова

Місто:по всій Україні

Для кого:для всіх вчителів

Хто готує:учитель-експерт Microsoft та тренер міжнародних програм Intel Іван Іванов

Ціна:3200 гривень з групи (не більше 25 осіб)

Це тренінговий центр, який навчає вчителів на базі шкіл. Щоб запросити Івана Іванова до вашої школи, потрібно залишитизаявкуна сайті та сформулювати потреби колективу. Після цього експерт складе детальний план навчання та приїде до вас у школу. Від вас потрібні приміщення з інтернетом та проектором, забезпечення вартості дороги та місце для ночівлі, якщо ви замовили 2 і більше тренінгів. Приблизна тривалість тренінгу – 6 годин, але вона може змінитись в індивідуальному порядку. Серед тем – інструменти сучасного педагога, повноцінне використання інтерактивної дошки, розробка електронних курсів, змішане навчання тощо. Якщо ж ви не визначились із темою, то вам у цьому допоможуть. По закінченні навчання ви отримаєте сертифікат.

ХІ.Prometheus

Місто:по всій Україні

Для кого:для всіх вчителів

Хто готує:учителіта есперти

Ціна:безкоштовно

«Prometheus» – громадський проект масових відкритих онлайн-курсів (МВОК). У співпраці з викладачами кращих ВНЗУкраїни створюютьта розміщують МВОК на власній онлайн-платформі та надаютьбезкоштовну можливість університетам, організаціямта провідним компаніям публікувати та розповсюджувати курси на цій платформі. Важливо, що після завершення курсів відкриваєтьсябезкоштовний онлайн-доступ до найкращих навчальних курсів університетського рівня всім охочим в Україні.

ХІІ.Освітня платформа з розвитку критичног мислення "КритМислОП"

Місто:по всій Україні

Для кого:для всіх вчителів

Хто готує:О.Пометун,Член-кореспондент НАПН України, доктор пед. наук, професорка; І.Сущенко спеціаліст з інновацій в освітній галузі

Ціна:400 грн.

Освітня платформа зрозвитку критичного мислення «КритМислОП» створена командою експертів, які мають більше ніж 15-річний досвід розробки тавпровадження упрактику нових освітніх продуктів усфері КМ. Цеєдиний вукраїнському освітньому просторсистемного навчального курсу «Основи критичного мислення». Команда веде активну тренерську йвикладацьку діяльність— понад 970 навчальних семінарів йтренінгів зметодики розвитку критичного мислення для різних категорій освітян ібізнесу.

Сучасні освітні інструменти для вчителів

У наш час технології та освіта сплетені досить тісно, практично у кожного вчителя є свої улюблені технологічні інструменти, які він використовує у своїй роботі, і які дозволяють йому дістати увагу учнів під час цікавих, захоплюючих шкільних занять.

Але як і все, що має відношення до технології, інструменти безперервно оновлюються, а старі стверджуються, розширюючи сферу застосування або просто додаючи нові функції, більш актуальні для сучасної освіти і затребувані найбільш технологічно підкованими вчителями.

Далі представлений список деяких інструментів освітніх технологій, які зараз так необхідні у арсеналі кожного вчителя, чи то для особистого використання або ж у якості навчальних посібників у педагогічному процесі.

Соціальні аспекти навчання

Наступні інструменти використовують потужності соціальних медіа задля допомоги учням у процесі навчання, а вчителям для взаємодії.

1. Edmodo:Edmodo– це освітній сайт, який являє собою усічену соціальну мережу за типом Facebook або ВКонтакте, яка дозволяє спілкуватися вчителям та учням, об’єднавшись навколо процесу навчання у школі. Є також можливість робити записи російською мовою.

2. Grockit:Grockitоб’єднує учнів під час навчання, що проходить курсами на цьому великому соціальному сайті.

3. EduBlogs:EduBlogsпропонує надійне і безпечне місце для ведення блогів, як для себе, так і для всього вашого класу.

4. Skype:Skypeможе бути відмінним інструментом для підтримки зв’язку з іншими педагогами або навіть участі в нарадах у режимі онлайн. Більше того, він може допомогти вчителям співпрацювати з іншими класами, навіть в інших країнах.

5. Wikispaces:Wikispacesдозволяє вчителю поділитися онлайн зі своїми учнями уроками, медіа та іншими матеріалами, дати їм можливість об’єднатися один з одним для співпраці з метою побудови своїх власних освітніх Wiki на Wikispaces.

6. Pinterest:наPinterestви можете прикріпити практично будь-яке зображення, яке ви вважаєте цікавим і важливим для розміщення, багато вчителів використовують його як сховище розгорнутих планів уроків, проектів і різних надихаючих матеріалів.

7. Schoology:завдяки соціальному сайтуSchoologyосвітяни можуть керувати заняттями, залучати до них учнів, обмінюватися контентом і спілкуватися з іншими вчителями.

8. Quora:незважаючи на те, щоQuoraможе використовуватися для широкого спектру різних цілей, він слугує відмінним інструментом для педагогів. Його можна використовувати для співпраці і спілкування з іншими професіоналами даної сфери або для залучення школярів у дискусії після занять.

9. Ning:Ningдозволяє будь-якому користувачеві створювати персоналізовані соціальні мережі, які можна чудово використовувати як педагогам, так і учням.

10. OpenStudy:ви можете мотивувати школярів на спільну колективну роботу з вивчення навчального матеріалу, використовуючи соціальний сайтOpenStudy.

11. ePals:одним з найбільш незаперечних переваг Інтернету є можливість зв’язатися з ким завгодно і де завгодно.ePalsцим якраз і займається, але орієнтується при цьому на учнів, допомагаючи їм вивчати мови і розуміти різні культури, що відрізняються від їхніх власних.

Безпосередньо навчання

Наступні освітні інструменти допоможуть вам зробити уроки захоплюючими, веселими і цікавими, а головне, більш ефективними.

12. Khan Academy:Khan Academy– багато вчителів використовують цю прекрасну колекцію матеріалів з математики, природничих наук, а також лекції з фінансів і всілякі вікторини, щоб доповнити свої навчальні матеріали.

13. MangaHigh:MangaHighпропонує вчителям величезну кількість освітніх ресурсів на базі ігрового навчання з математики.

14. FunBrain:якщо ви шукаєте велику колекцію навчальних ігор, ви можете сміливо зупинитися наFunBrain. Тут вчителі можуть знайти для себе наочні захоплюючі і веселі посібники з математики і читання.

15. Educreations:Educreations– це дивовижний онлайн-інструмент для iPad, який дозволяє вчителям (або учням) створювати навчальне відео відповідно до заданої теми. Ідеальний варіант для навчання або демонстрації учнями своїх знань.

16. Animoto:Animotoдозволяє легко створювати відео-уроки або презентації для школи та обмінюватися ними з учнями.

17. Socrative:Socrativeдоступний для комп’ютерів, мобільних пристроїв і планшетів, це система учнівських відповідей за допомогою ігор та вправ, які можна проходити на будь-якому пристрої. Більше того, вчителі можуть легко відстежувати успіхи учнів і оцінювати їх.

18. Knewton:адаптоване навчання активно обговорюється в даний час іKnewtonдозволяє кожному вчителю отримати до нього доступ і активно використовувати. Сайт персоналізує навчальний онлайн контент для кожного студента відповідно до його або її індивідуальних потреб.

19. Kerpoof:наKerpoofучні можуть отримати незабутню творчу самореалізацію у процесі навчання, використовуючи ігри, інтерактивні заходи, інструменти малювання і багато іншого, що буде для них одночасно і захоплюючим, і пізнавальним.

20. StudySync:StudySync– це освітня платформа з повнофункціональним інструментарієм для викладання та навчання, включаючи цифрову бібліотеку, щотижневі публікації практичного призначення, онлайн-твори і експертні оцінки, базові завдання і мультимедійні уроки. Цей сайт може надати велику допомогу у проведенні шкільних уроків.

21. CarrotSticks:на сайтіCarrotSticksвчителі можуть скористатися широким спектром навчальних ігор з математики, даючи школярам можливість попрактикуватися із задоволенням.

Планування уроку та інструментарій

Використовуючи наступні технічні інструменти, ви зможете об’єднати тематично важливі уроки і створення дивовижних і незабутніх учнівських проектів.

22. Teachers Pay Teachers:у вас є відмінні уроки, якими ви хотіли б поділитися? Шукаєте що додати до власного уроку? На сайтіTeachers Pay Teachersви можете зробити обидві речі: продати власні матеріали для проведення шкільного заняття, а також придбати високоякісні ресурси, запропоновані іншими вчителями.

23. Planboard:Planboard– цей дивовижний онлайн-інструмент створений спеціально для вчителів, з ним ви можете оцінити і упевнитися, наскільки добре організовані ваші уроки і наскільки правильно проходить ваш шкільний день.

24. Timetoast:Timetoastє досить-таки відмінним інструментом для учнівських проектів, що дозволяє їм створити зручний, інтерактивний графік реалізації проекту по хвилинах.

25. Capzles:наCapzlesпредставлено безліч різних можливостей для проведення шкільного уроку, там неодмінно знайдеться додаток, що буде відповідати вашим потребам. Capzles дозволяє легко зібрати в одному місці різні мультимедіа, такі як фотографії, відео, документи і навіть пости у блогах, що робить його ідеальним для викладання, навчання або створення онлайн-проектів.

26. Prezi:хочете створити презентації, від яких ваші учні будуть у захваті? Скористайтеся таким онлайн-інструментом якPrezi, який дозволяє легко перетворити ваш урок у щось неймовірне, і навіть дозволяє співпрацювати з учителями.

27. Wordle:створюйте приголомшливі хмари слів за допомогоюWordle, вони стануть відмінним доповненням до уроків (будь-якої) мови.

28. QR-коди:QR-коди (або quick response codes, швидкі коди відповіді) у сфері освіти можна зустріти все частіше і частіше. Якщо ви хочете бути в тренді, вам знадобиться інструмент для створення і управління кодами – такий якDelivr, а також для читання кодів, як будь-який з тих, які перераховані нацьому сайті.

29. Quizlet:Quizletполегшує педагогам процес створення навчальних посібників для школярів, особливо різних карток, які допомагають легко запам’ятати важливу інформацію.

30. MasteryConnect:наскільки успішність ваших учнів знаходиться у відповідності з державними та іншими базовими стандартами?MasterConnectдозволяє її легко відстежувати і аналізувати, як і інші особливості навчання школярів.

31. Google Docs:за допомогою (російськомовного)Google Docsпедагоги разом з учнями та колегами можуть створювати і спільно використовувати документи, презентації, електронні таблиці, а також залишати відгуки та враження про створені учнями проекти.

32. YouTube:не всі школи дозволяють використовуватиYouTube, але ж на сайті представлено безліч прекрасних навчальних матеріалів для занять у школі. Є навіть спеціальнийосвітній канал, орієнтований тільки на вчителів та учнів.

33. TED-Ed:TEDє не тільки прекрасним сайтом для отримання натхнення, але також містить численне відео, яке структурується за темою і неодмінно стане корисним для навчання буквально всьому: починаючи з того, як працює болезаспокійливий засіб до шекспірівських сонетів.

34. Glogster:Glogster– це соціальний сервіс, який дозволяє комбінувати музику, фотографії, відео та багато іншого, що ви тільки побажаєте. Тобто дозволяє створювати мультимедійні постери, плакати тощо. Це відмінний спосіб для створення навчальних матеріалів і зручний інструмент для творчих проектів.

35. Creaza:хочете взяти із собою у ХХІ століття свої шкільні проекти?Creazaдопоможе вам здійснити задумане, пропонуючи інструменти для мозкового штурму, створення мультфільмів, а також редагування аудіо та відеоматеріалів.

36. Mentor Mob:НаMentor Mobви чи ваші учні можете створити навчальний плейлист, що є, по суті, колекцією високоякісних матеріалів, які ви можете використовувати для вивчення конкретної концепції.

Корисні інструменти

Наступні інструменти допоможуть вам залишатися на зв’язку, організовувати, а також нарощувати легкість побудови мультимедійних уроків і засобів навчання.

37. Evernote:ви можете збирати прекрасні ідеї, фотографії, записи або ще що-небудь цікаве на своєму акаунтіEvernote(російськомовному), маючи доступ до нього у будь-якому місці. Це той інструмент, який ви повинні мати у себе при плануванні уроків.

38. Twitter:в освіті існує безліч способів використанняTwitter. Вчителі можуть зв’язуватися з іншими педагогами, брати участь у чатах, ділитися своїми ідеями, або навіть використовувати Twitter під час уроків, щоб достукатися до учнів.

39. Google Education:Googleпропонує цілий ряд цікавих ресурсів, що стосуються освітніх технологій для вчителів, в тому числі електронну пошту і сумісні з нею додатки, відео, плани уроків, професійний розвиток і навіть освітні гранти.

40. Dropbox:за допомогою простого безкоштовного (російськомовного) сервісуDropboxлегко зберігати, обмінюватися, і мати доступ до всілякої інформації з будь-якої точки світу.

41. Diigo:Diigoдозволяє використовувати Інтернет немов паперові матеріали, створюючи можливість під час читання щось підкреслити, виділити, зробити закладки, замітки або навіть прикріпити стікер.

42. Apple iPad:Apple iPad– це один з найбільш затребуваних, хоча і вартісних, високотехнологічних інструментів, які використовуються у проведенні сучасних шкільних уроків. Він став улюбленцем педагогів і школярів в багатьох країнах світу.

43. Aviary:Aviaryявляє собою набір інструментів, які дозволяють легко редагувати зображення, ефекти, зразки, музику та аудіо або ж створювати і змінювати скріни.

44. Jing:якщо ви навчаєте дітей, розповідаючи їм про технології, або про що-небудь інше, хороша програма скріншоту буде вам просто необхідна.Jing– це відмінний вибір, який дозволяє вчителям робити скріншоти у вигляді зображень, відео, редагувати їх і обмінюватися результатами.

45. Popplet:ви і ваші учні можете використовуватиPopplet, щоб обговорювати важливі ідеї, створювати інтелектуальні карти, обмінюватися і співпрацювати.

46. Google Earth:Google Earth(російськомовний) може використовуватися як дивовижний і швидкий спосіб навчити учнів географії або розповісти про геологію, про те, що відбувається в будь-якій точці світу.

47. DonorsChoose:вам необхідно фінансування вашого шкільного проекту? Ви можете отримати його за допомогою сайтуDonorsChoose, який з’єднує нужденних вчителів з охочими надати фінансову допомогу.

48. SlideShare:наSlideShareви можете завантажити свої презентації, документи, відео та обмінюватися ними з учнями та колегами. І навіть більше, ви можете скористатися матеріалами, які виклали інші користувачі сайту.

49. LiveBinders:LiveBindersяк технологічний інструмент дозволяє зібрати і систематизувати різні ресурси, а також надає інструменти для підключення та роботи інтерактивної дошки.

50. AudioBoo:за допомогою такого інструменту якAudioBoo, ви зможете записати і поділитися аудіо з вашими учнями.

Сайти для вчителів:

1. Департамент освіти і науки Харківської облдержадміністрації

2. Міністерство освіти і науки України

3. Офіційний сайт Управління освіти Харківської міської ради

4. Інтернет-бібліотека на порталі міського управління освіти

5. Академія педагогічних наук України

6. Інститут засобів навчання АПН України

7. Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

8. Український центр оцінювання якості освіти

9. Сервер " Educational Network Ukraine"

10. ХАНО (Харківська академія неперервної освіти)

11. Законодавство України

Сайти для батьків і учнів:

Освітні портали Портал - (від англ. portal) - прийшло з архітектури і означає центральний вхід. В інтернеті, портал - це веб-сайт, який виконує роль відправного пункту для пошуку в інтернеті. Існують горизонтальні портали - загального характеру та вертикальні - тематичні, які надають певний набір сервісів для своєї аудиторії.

Уроки - цікаво! Здивуй всіх на уроці фактами, яких не має в жодному підручнику!

Юним науковцям

Поглиблене вивчення предметів, наукові проекти для школярів

Віртуальні підручники

Освіта on-line

Сьогодні з Інтернетом можна здобути дистанційну освіту. Це процес, значна частина якого здійснюється викладачем, віддаленим у просторі та часі від учня це знання "з доставкою додому". Класно!"

Електронні бібліотеки та електронні каталоги

У багатьох бібліотеках сьогодні можна знайти необхідний документ в ЕК (електронному каталозі), і замовити його копію за допомогою служби ЕДД (електронної доставки документів), а можна й почитати книгу в електронному варіанті:

Дитячі газети та журнали

На допомогу навчанню

Природничі науки

Людина і довкілля

Математика

Фізика

Хімія

Науки про Землю

Біологічні науки

Технічні науки

Досягнення наук і бізнесу

Медицина, охорона здоров'я

Мандруємо Світом

http://geo-tur.narod.ru Сайт, присвячений географії

http://europa.km.ru/index.htmВіртуальна Європа. Путівник по країнам Європи. Опис визначних пам'яток міст і замків з фотографіями. Відомості про культуру, історію, кухню та ін.

Конкурси для учнів

Коментарi