• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Життя профспілки

/Files/images/pk/0.jpg

Оплата самозаміни при підвищенні кваліфікації без відриву від роботи

/Files/images/pk/word-image-96 сайт.png

Підвищення кваліфікації учителів зачасти відбувається за такою незвичною формою, яка поєднує роботу і підвищення кваліфікації одночасно, що регулюється відповідними графіками та здійснюється з відома органів управління освіти. Тому урозпорядчих документах доцільно врегульовати питання дотримання трудових прав педпрацівників під час підвищення кваліфікації.

Згідно зі ст.59 Закону України «Про освіту» підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо). Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає педагогічний працівник.Педагогічна рада закладу освіти на основі пропозицій педагогічних працівників затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників(з відривом чи без відриву від освітнього процесу).

Частиною 5 ст.59 закону передбачено, що на час підвищення кваліфікації з відривом від освітнього процесу в обсязі, визначеному законодавством, за педагогічним працівником зберігається місце роботи із збереженням середньої заробітної плати.

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників».

Пунктом 35 Порядку також встановлено, що на час підвищення кваліфікації педагогічним працівником відповідно до затвердженого плану з відривом від виробництва (освітнього процесу) в обсязі, визначеному законодавством, за педагогічним працівником зберігається місце роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.

Томукерівником закладу освіти має бути видано відповідне розпорядження про скерування для підвищення кваліфікації педагогічного працівникав терміни відповідно до затвердженого плану підвищення кваліфікації з відривом чи без відриву від освітнього процесу з урахуванням визначених цим педпрацівником форм підвищення кваліфікації, зокрема й за дистанційної.

При цьому варто урахувати, що п.5.3.14 Галузевої угоди на 2021-2025 роки Сторони угоди рекомендують керівникам органів та закладів освіти забезпечити дотримання чинного законодавства щодо надання в повному обсязі гарантій і компенсацій працівникам закладів та установ освіти, які направляються для підвищення кваліфікації.

Пунктом 8.3.3 Галузевої угоди керівникам закладів освіти рекомендовано забезпечити збереження заробітної плати при дистанційній формі підвищення кваліфікації вчителів, зокрема без відриву від освітнього процесу, та, на період оголошеного карантину і здійснення освітнього процесу у дистанційному режимі, оплати праці за фактично виконаний ними обсяг навчального навантаження.

Згідно з п.1.4 Галузевої Угодиположення Угоди діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти, які перебувають у сфері дії сторін Угоди, і є обов'язковими для включення до колективних договорів та угод.

Томуоплата за проведені навчальні заняття має провадитися вчителеві з погодинного розрахунку, на умовах самозамінивідповідно до п.73 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102.

Окрім гарантій щодо збереження місця роботи (посади) та середньої заробітної плати, що передбачені постановою КМУ від 28.06.1997 № 695 «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва»,працівникам також гарантовано матеріальну компенсацію за проїзд до місця підвищення кваліфікації, проживання, харчування. При дистанційній формі підвищення кваліфікації, коли процес відбувається на одному місці, лише з застосуванням засобу комунікації, потреба у здійсненні таких виплат відпадає.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Мінсоцполітики: з 1 березня відбудеться індексація пенсій для понад 10 млн українців

/Files/images/pk/сайт pens_24.jpg

Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів – тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів – є вкрай важливою.

З цією метоюУряд ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 1 березня 2024 року.

Завдяки індексації,для понад 10 млн громадян з 1 березня пенсії підвищаться на 8%.

Розмір індексації обчислено на базі остаточних офіційних показників розвитку економіки у 2023 році: інфляція у розмірі 5,1%; зростання середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески – 7%. А отже,зростання пенсій перекриє зростання цін за 2023 рік.

У 2024 році вдруге поспіль індексуються найнижчі пенсії. До 2023 року такі пенсії під індексацію не потрапляли. Раніше пенсіонерам з найнижчими пенсіями, зазвичай, підвищувався не весь розмір пенсії, а лише та її частина, яка обчислюється за страховою формулою і яка зазвичай «поглинається» іншими складовими пенсійної виплати, так що загального зростання розміру пенсії не відбувалось.

Середній прогнозний рівень зростання пенсій після індексації – 322 грн,розмір середньої пенсії в Україні зросте з 5 395 грн до 5 717 грн.

Відповідно до прийнятої постанови,з 1 березня будуть індексовані пенсії для:

  • 9,5 млн «цивільних» пенсіонерів, яким пенсію призначено на загальних підставах
  • 596 тис. пенсіонерів силових відомств
  • 97,8 тис. осіб, які отримують пенсію по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи

Крім того,з 1 березня будуть проіндексовані щомісячні страхові виплати для 161,4 тис. потерпілих та осіб, які мають право на щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого.

Звертаємо увагу, щоз 1 березня також буде проіндексовано на 8% пенсії 20,8 тис науковців, державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування.Таким чином, Уряд прискорив проведення індексації для цих категорій осіб (у 2023 році індексація для них відбулась з 1 липня).

З 1 квітня відбудеться автоматичний перерахунок пенсій для 654 тис. працюючих пенсіонерів(з урахуванням їх оновленого страхового стажу).

Водночас Уряд запровадив тимчасові обмеження на максимальний розмір індексації пенсій. Розмір підвищення пенсії за результатами індексації буде обмежено 1,5 тис. грн для всіх отримувачів пенсій і страхових виплат, незалежно від категорії. Таке обмеження дозволить більш справедливо розподілити наявний фінансовий ресурс на здійснення індексації та забезпечити підвищення пенсій для громадян, які отримують найменші виплати.

При цьому, за будь-яких розрахунків, підвищення пенсій становитиме не менше, ніж 100 грн.

За матеріалами –Мінсоцполітики

Закінчення навчального року та дати канікул: розʼяснення МОН

Згідно з рішенням Уряду, 2023/2024навчальний рік триває з 1 вересня 2023 до 28 червня 2024 року, адже під час воєнного стану тривалість навчального року встановлює Кабінет Міністрів України.

Водночас це не суперечить призупиненій у дії нормі Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо закінчення навчального року не пізніше 1 липня. Тобто, як і раніше,навчальний рік триває до кінця червня(29-30 червня цьогоріч — вихідні).

Згідно з цим закономпедагогічна рада закладу освіти визначає структуру й тривалість навчального року, тобто дату завершення занять, періодичність і тривалість канікул тощо. Вона має орієнтуватися на час, передбачений освітньою програмою, обсяг навантаження в навчальному плані й брати до уваги вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо.

Сумарна кількість календарних днів канікул протягом навчального року має становити не менш як 30.

Щоб визначити дату завершення освітнього процесу та форми його організації влітку, педагогічні ради й керівники шкіл мають зважати й на те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їхнього подолання.

У червні школи можуть продовжити стандартний освітній процес, проводити додаткові заняття, консультації, екскурсії тощо.

Таким чином заклад освіти самостійно визначає тривалість навчального року (тобто дату завершення занять), спираючись на встановлені урядом дати його закінчення.

Такожшкола визначає дати канікул, необхідність і день проведення свята останнього дзвоника тощо.

За матеріалами –МОН

Мінекономіки: на ринку праці з’явилися 42 нові професії

/Files/images/anna_kuts/ринок праці.png

На ринку праці з’явилися 42 нові професії, зокрема у сфері ІТ, охорони здоров’я, соціальній, фінансовій. Відповідні зміни було внесено до Класифікатора професій.

«Осучаснюємо перелік професій відповідно до вимог часу і потреб ринку праці. Найбільше змін в сфері ІТ-технологій, де з’явиться 29 нових професій, що відповідають реаліям і є затребуваними роботодавцями. Також нові професії відтепер у медичній сфері, фінансовій. Додаємо професії, в яких виникла потреба у зв’язку з війною та подоланням її наслідків, зокрема, тепер маємо фахівців з розмінування, в медичній галузі - протезистів-ортезистів. Загалом у Класифікатор професій додали 42 нові позиції», - повідомила заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна.

Так, за пропозицією Міністерства цифрової трансформації Класифікатор професій доповнено 29 новими професійними назвами робіт ІТ-сфери, наприклад, такими професіями, як: Адміністратор веб-ресурсів», «Аналітик мобільних додатків», «Інженер зі штучного інтелекту», «Розробник штучного інтелекту», «Розробник архітектури програмного забезпечення (інформаційні технології)», «Розробник хмарної архітектури», «Фахівець з безпеки електронних комунікацій» тощо.

9 професійних назв робіт у ІТ-сфері приведено у відповідність до сучасних технологій, зокрема, «Аналітик комп'ютерного банку даних» змінено на «Аналітик даних», «Аналітик операційного та прикладного програмного забезпечення» – на «Аналітик програмного забезпечення», «Інженер з програмного забезпечення комп'ютерів» – на «Інженер з програмного забезпечення» тощо.

Одночасно з Класифікатора професій були вилучені 9 застарілих назв професій, наприклад, «Програміст прикладний», «Програміст системний», «Інженер із застосування комп'ютерів», «Аналітик програмного забезпечення та мультимедіа».

Окрім того, до Класифікатора професій внесено ряд позицій, в яких виникла нагальна потреба останнім часом, зокрема: «Протезист-ортезист», «Оператор Служби 112» (надання екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером за принципом „єдиного вікна»), «Черговий підрозділу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту», «Інструктор з просторового орієнтування та мобільності», «Фахівець з розмінування», «Аудитор за видами діяльності», «Фінансовий аналітик», «Оператор установок дробометного очищення» та «Майстер з монтажу, обслуговування, ремонту та налагодження теплових насосів».

Зміни в законодавстві про відпустки: основна, при народженні дитини, військовим, на навчання

24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11 2023 № 3494-ІХ, яким змінено деякі норми законодавства, що регулюють питання надання відпусток, використання вихідних днів тощо.

Особливості надання відпусток під час воєнного стану

Ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ надано можливість роботодавцю у період дії воєнного стану обмежити працівнику щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

  • Залишилась чинною й норма, що у разі більшої ніж 24 календарних дні основної відпустки,надання не використаних у період дії воєнного стану її днів переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
  • Але запроваджено новизну, що за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Ст. 12 закону також доповнено нормою, яка стосуєтьсяінших видів відпусток. Зокрема, у період воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв'язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, тобто понад 24 календарних дні, за рішенням роботодавцяможездійснюватися без збереження заробітної плати.

Надання невикористаних днів такої відпусткипереноситься на період після припиненняабо скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпусткиможутьнадаватися без збереження заробітної плати.

  • Тобтоу працівника залишається право на використання основної відпустки та інших видів відпусток повної тривалості або ж їх залишків після закінчення воєнного стану.

Стосовно роботодавця, тообмеження тривалості щорічних відпусток та надання відпусток без збереження заробітної плати не є його обов’язком, оскількизакон його не зобов’язує обмежувати тривалість щорічних основної та додаткових відпусток, а передбачає лише можливість такого обмеження.

При цьомузазначені обмеженняу тривалості відпусток, наданні відпустки без збереження заробітної плати замість щорічних оплачуваних відпустокне застосовуються до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

  • Чинною залишається норма провиплату грошової компенсації за всі не використані працівником дні щорічних основної та додаткових відпустоквідповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» при його звільненні у період дії воєнного стану.

Право роботодавця відмовитиу період дії воєнного стану працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку)поширено на випадки, коли працівник залучений до робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання(замовлення). За попередніми нормами відмовити можна було лише у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

  • Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання тепервстановлюєтьсяне лише нормативно-правовими актами України, а йтрудовим та/або колективним договором(ч. 2 ст. 76 КЗпП).

Відпустка за власний рахунок

Максимальний строк відпустки без збереження заробітної плати, яка може надаватися працівнику за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем,збільшено з 15 до 30 календарних днів на рік(ч. 2 ст. 84 КЗпП, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/абоу разі виникнення загрози збройноїагресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватисявідпустка без збереження заробітної плати без обмеження, як раніше, строку 30 днями - тривалість такої відпустки визначається угодою сторін (ч. 4 ст. 84 КЗпП).

Але час такої відпустки без збереження заробітної плати вжене буде зараховуватисядо стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п 4 ч.1 ст. 9 закону «Про відпустки».

Перенесення робочих та вихідних днів

Відповідно до змін до ст. 67 КЗпПперенесення вихідних та робочих днів,крім випадків, встановлених цим Кодексом, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця,погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації(профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

Водночас вилучено норми, за якими Кабмін рекомендував роботодавцям переносити вихідні та робочі дні на підставі видання наказу про перенесення.

Відпустка для участі у спортивних змаганнях

У новій редакції викладено статтю 77-1 КЗпП та статтю 15-1 Закону України «Про відпустки», які регулюють відпустки для підготовки та участі в змаганнях. Їх надають працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях. Тривалість, порядок, умови надання та оплативідпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначаються трудовим та/або колективним договором(раніше ці правила визначав Кабмін).

Відпустка при народженні дитини

Оплачуванавідпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів(без урахування святкових і неробочих днів) надається теперне пізніше трьох місяцівз дня народження дитини (ст. 77-3 КЗпП, ст. 19-1 Закону про відпустки).

Батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки,для отримання такої відпустки буде потрібно буде надати на підтвердження указаних обставин заяву матері дитини та свідоцтво про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини.

Окрім чоловіка чи батька дитини таку відпустку можуть надати на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини, одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Відпустка для профспілкового навчання

На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, будуть надавати додаткову відпустку тривалістю до 6 календарних днів з компенсацією середньої заробітної платиза рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник направлений на профспілкове навчання (ч. 7 ст. 252 КЗпП).

Компенсація за відпустки для призваних на військову службу

За невикористані щорічні відпустки (ст. 83 КЗпП, ст. 24 Закону України «Про відпустки») з’явилося нове правило: працівникам, призваним на військову службу, за їхнім бажанням та на підставі заявивиплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.

Йдеться про призов на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом.

Відпустка після звільнення з військової служби

Перелік відпустокбез збереженнязаробітної плати, які за бажанням працівника надаються в обов’язковому порядку (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки») доповнили відпусткою тривалістюдо 60 календарнихднів для працівників,які приступили до роботи після звільнення з військової службиу зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації.

Період перебування у цій відпустці,включаєтьсядо страхового стажу (абз. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Скасовано збереження заробітку педагогів-військовослужбовців

Із частини другої ст. 57 Закону України «Про освіту», якою гарантовано збереження попереднього середнього заробітку для педагогічних та науково-педагогічних працівників,вилучено період проходження ними військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Аналогічний період військової служби вилучено з частини третьої ст. 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», яка гарантувала збереження середнього заробітку за педагогічними, науково-педагогічними чи іншими працівниками закладів фахової передвищої освіти.

  • Тому нині за час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за педагогічними і науково-педагогічними та іншими працівникамипопередній середній заробіток не зберігається.

Незважаючи на втрату чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» після припинення або скасування воєнного стану, його норми мають певні винятки:

  • правила щодо відпусток, встановлені в ст. 12 Закону втратять чинність з моменту використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану;
  • частина четверта статті 13 та стаття 15 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» втратять чинність з моменту завершення відшкодування працівникам та роботодавцям грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України.

Служба правової допомоги

22 січня – особлива дата в історії України

/Files/images/pk/сайт соборність.jpg

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.

Гасло до відзначення Дня Соборності – 2024: «Наша єдність – наша зброя».

Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності.

Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.

Цитати про Соборність

«Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів».

Іван Франко. «Одвертий лист до галицької молодежі», 1905 рік

«Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися – се повинно бути у всім нашим гаслом».

Михайло Грушевський. «Про українську мову й українську справу», 1907 рік

«Українська національна думка мусить обнімати всіх українців, де б вони не проживали, на всій Україні, без огляду на державні кордони… Коли в кожному з нас до решти загине полтавський, галицький і т.д. провінціал, а в цілому зродиться та зросте Всеукраїнець, якого думи і змагання обнімають усю Україну зарівно і неподільно, як нерозлучну і єдину цілість».

Микола Міхновський. «З закордонної України»

«Ясно, як на долоні, що Рідна Хата не повстане, якщо не буде українського моноліту, коли українці-самостійники не зможуть, обходячи всі різниці, які їх ділять, завести між собою якнайбільшу єдність. Тієї єдності Україні треба, а та потреба накладає на нас усіх обов’язок, і від сповнення того обов’язку залежить майбутнє Батьківщини».

Митрополит Андрей Шептицкий. 1941 рік. «Перейдемо від фраз про Соборність до здійснювання цієї великої Ідеї в буденному житті»

«Хай слово «Соборність» не буде тільки книжковою фразою, але щоденним хлібом та правдивою Ідеєю наших буднів!»

Михайло Дяченко (Марко Боєслав). “За соборний моноліт”, 1950 рік

«Сучасні події нинішньої російської агресії лише підсилюють значимість того Акта злуки УНР і ЗУНР, який відбувся … на площі біля стародавньої Софії Київської. Бо знову Україну хочуть «пошматувати» та розділити, силою забравши її землі, встановивши штучні кордони й сірі зони, посваривши наш народ, пропагандою ввівши в оману. Тому для нас свято Соборності є дуже важливим, бо воно нагадує про найголовніший урок нашої спільної історії: в єдності – сила, в розділенні – поразка».

Епіфаній, Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України, 2022 рік

«Зараз ідея соборності є чимось життєво необхідним для українського народу, оскільки соборність – це означає дбати про те, що об’єднує. Навіть більше, це означає ставити за найвищу цінність усе те, що може нас об’єднувати, надихати і робити сильнішими, бо разом нас не подолати».

Блаженніший Святослав, Глава Української греко-католицької церкви, 2022 рік

Про перерозподіл освітньої субвенції

26 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження «Про розподіл резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2023 році».

Воно передбачає розподіл резерву освітньої субвенції в розмірі 75,2 млн грн між місцевими бюджетами Волинської, Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Рівненської, Чернівецької та Чернігівської областей.

Мета рішення – виплата заробітної плати педагогічним працівникам у повному обсязі та уникнення імовірної кредиторської заборгованості з оплати праці до кінця 2023 року.

За матеріалами –МОН

Безпека в Інтернеті: що потрібно знати

Від соціальних мереж – до онлайн-банкінгу: сьогодні Інтернет проник у наше життя і діяльність. Окрім комп’ютерів та ноутбуків, ми підключаємо до Інтернету все – мобільні телефони, планшети, холодильники, телевізори й багато інших портативних пристроїв. Саме тому дуже важливо знати якомога більше про безпеку у Всесвітній мережі.

Необхідно віднайти правильні способи захисту нашого приватного життя, коли ми перебуваємо онлайн.

Багато хто думає, що безпека в Інтернеті – це ілюзія, і бути захищеним зараз неможливо, адже веб-сайти збирають конфіденційну інформацію так тонко, що ми навіть не знаємо що саме їм відомо. Це, можливо, й так, але ця невпевненість – ще одна причина, щоб зберегти свою приватність та уникнути витоку персональних даних в Інтернет.

Чи є щось, що ми можемо зробити, аби бути більш захищеним коли займаємося серфінгом в Інеті, крім того, що не показувати свої паролі, або не надавати забагато особистої інформації?

Ось декілька непоганих способів, які можна використовувати для збереження вашої персональної інформації.


Оновлення програмного забезпечення

Найкращим захистом від вірусів є не антивірусний захист, своєчасне оновлення програмного забезпечення. Адже його розробники слідкують за можливими загрозами і намагаються захистити свої продукти нововведеннями. Тому, коли ваш пристрій пропонує вам оновлення – не ігноруйте це!


/Files/images/pk/пеевірка сайті.jpg

Перевірка сайтів

Наполегливо рекомендуємо не вводити персональну інформацію (логін, пароль, номер телефону чи платіжної карти) на запити неперевірених сайтів.

Такі дані можна надавати лише тим ресурсам, які вже пройшли вашу перевірку, або відомим мережам (наприклад, Google, Facebook, Rozetka, ваші блоги на інформаційних ресурсах тощо).

І ще – обов’язково перевіряйте назву сайту в адресному рядку браузера (www.google.com.ua а не www.goolge.com.ua).

Вводити ж інформацію з платіжних карток чи паролі від них можна лише на сайтах зі значком «замочка» в адресному рядку. Таке з’єднання вважається захищеним, а ваші дані не потраплять до рук сторонніх осіб.


/Files/images/pk/певірка безпеки.jpg

Фішинг – виловлювання інформації

Останнім часом став популярним такий різновид шахрайства як фішинг. Мета фішингу – отримання доступу до конфіденційної інформації користувача (логінів, паролів, даних платіжних карток).

Фішингові повідомлення, зазвичай, приходять на електронну пошту і спонукають до негайних дій, не залишаючи часу на роздуми. Шахрайські повідомлення найчастіше надходять від імені відомих брендів, знайомих, друзів чи банків та впливають на емоційне сприйняття інформації. Вони можуть:

– викликати тривогу за стан своїх банківських рахунків;

– обіцяти грошові вигоди з докладанням мінімальних зусиль (лотереї, повідомлення про можливий неочікуваний спадок тощо);

– пропонувати фінансові угоди з неймовірно вигідними умовами;

– закликати до пожертв після новин про стихійні лиха чи ще щось або ж звертатися до вашого милосердя, пропонуючи допомогти хворим дітям.

Фішинг може використовувати не лише розсилку листів на електронні адреси, але й онлайн-оголошення, результати пошукових систем, імітацію «випливаючих» вікон із системними повідомленнями, смс-повідомлення розповсюдження інформації у соціальних мережах.

Не натискайте на подібні оголошення. Перевірте їх. Задля простої і швидкої перевірки – рідним чи друзям можна зателефонувати, благодійні фонди чи банки мають офіційні контакти, через які можна уточнити будь-яку інформацію, а якщо листи від незнайомих вам осіб чи джерел – просто ігнорувати її.


Увага! Пароль!

Безпечний пароль – це перша гарантія того, що ваша особиста інформація перебуває під надійним «замком».

Пароль має бути складним (букви й цифри, великі й малі, не менше ніж 8 символів). Паролі до різних ресурсів мають бути різними.

Запам’ятайте, пароль не має містити особистих даних (наприклад, прізвище чи дату народження).

Паролі до важливих ресурсів (електронна пошта, сторінка в соціальній мережі) потрібно змінювати хоча б раз у 3 місяці. Якщо ж у вас багато паролів до різних ресурсів записуйте їх або використовуйте програми зберігання паролів, наприклад, KeePass.

Для надійнішого захисту використовуйтедвохфакторну автентифікацію, де це можливо!

Відділ технічного забезпечення та захисту інформації

Сертифікація педагогічних працівників: внесено зміни

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України інформує про прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2023№ 170 «Про внесення змін до Положення про сертифікацію педагогічних працівників»щодо внесення змін до Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018№ 1190.

Змінами до Положення зокремапередбачено, щоу сертифікації можуть узяти участь педагогічні працівники, які на момент реєстрації працюють на відповідній посаді за основним місцем роботи та мають стаж педагогічної роботи не менше 2-х років.

Педагогічний працівник, який вже брав участь у сертифікації, але не отримав сертифіката,має право на повторне проходження не раніше ніж через рік.

Правом на проходженнясертифікації за рахунок коштів державного бюджету педагогічний працівник може скористатися 1 раз на 3 роки.

Педагогічний працівник, який реєструється для проходження сертифікації, може подати документи в електронному вигляді (скановані копії та/або фотокопії), а також обрати населений пункт, у якому бажає скласти незалежне тестування з переліку, визначеного Міністерством освіти і науки України.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Фінансування освіти у Держбюджеті на 2024 рік

Верховна Рада ухвалила в цілому Державний бюджет на 2024 рік із видатками у 3,35 трлн грн. Майже 1,8 трлн грн парламентарі очікують отримати від податків і зборів, решту доведеться залучати в міжнародних партнерів та на внутрішньому ринку. Левова частка витрат піде на оборону й безпеку – 1,7 трлн грн,зазначають у Мінфіні.

На наступний рік на освіту заклали майже на 22% більше, ніж 2023 року — 171,2 млрд гривень, з них 148,8 млрд – загальний фонд МОН.

Отже, вдасться збільшити фінансування за багатьма сферами, а саме: запланувати кошти на облаштування укриттів, друк підручників, забезпечення Нової української школи, створення навчально-практичних центрів сучасної професійної освіти тощо:повідомляє МОН.

Основні освітні напрями, на які заклали кошти:

  • освітня субвенція – 103,2 млрд грн

Субвенцію збільшено, якщо порівняти з 2023 роком (87,5 млрд грн). Це дасть змогу підвищити зарплати педагогічним працівникам: на 10,4% з 1 січня і ще на 12,6% з 1 квітня (за тарифною сіткою). Також у неї закладено поділ класів на групи.

  • облаштування укриттів у закладах, що надають загальну середню освіту – 2,5 млрд грн
  • друк підручників – 1,5 млрд грн

2022 року кошти на друк підручників були спрямовані на потреби армії. Цьогоріч у держбюджеті виділили 754,9 млн грн, яких не було достатньо для забезпечення всієї потреби в підручниках. У жовтні Верховна Рада України внесла зміни до бюджету, виділивши ще 552,8 млн грн на підручники.

  • субвенція НУШ – 1,5 млрд грн

За ці кошти для 5-7 класів НУШ придбають оснащення, навчальні матеріали, а також забезпечать восьмий пілотний клас. Окрім того, виділення субвенції дасть змогу підвищити кваліфікацію вчителів.

У 2022 і 2023 роках реформа не мала цільового фінансування. Цьогоріч для НУШ виділили 473,3 млн грн після перерозподілу освітньої субвенції.

  • субвенція на шкільні автобуси – 1 млрд грн

Разом зі співфінансуванням із місцевих бюджетів удасться закупити орієнтовно 500 шкільних автобусів.

  • субвенція на модернізацію харчоблоків у школах – 1,5 млрд

Після початку повномасштабного вторгнення росії кошти на це виділено вперше.

  • субвенція для підтримки дітей з особливими освітніми потребами – 304,5 млн грн
  • навчання дітей у державних ЗЗСО і «Школі супергероїв» – 434,51 млн грн
  • створення навчально-практичних центрів сучасної професійної освіти – 500 млн грн
  • Фонд розвитку вищої та фахової передвищої освіти – 240 млн грн
  • Національний фонд досліджень і грантова підтримка науковців – 610,4 млн грн.

За матеріалами –МОН

Щодо збереження середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу

/Files/images/anna_kuts/zbroyni-syly.jpg

16 жовтня 2023 року Верховним судом винесено Постанову у справі № 718/209/23 за провадженням № 61-11879св23 стосовно збереження середнього заробітку за місцем роботи за педагогічними працівниками, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.

У постанові Верховний суд дав роз’яснення щодо застосування норми Закону України № 2352-IX від 1.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (№ проєкту 7251).

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу під час мобілізації, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», яким, зокрема, внесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України щодо припинення збереження середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Натомість частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту» за педагогічними та науково-педагогічними працівниками на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток. Будь-яких змін до Закону України «Про освіту» щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації не внесено.

Отже, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту» щодо збереження за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації чинна і має реалізовуватися в повному обсязі.

Фінансування освіти у Держбюджеті на 2024 рік

Верховна Рада ухвалила в цілому Державний бюджет на 2024 рік із видатками у 3,35 трлн грн. Майже 1,8 трлн грн парламентарі очікують отримати від податків і зборів, решту доведеться залучати в міжнародних партнерів та на внутрішньому ринку. Левова частка витрат піде на оборону й безпеку – 1,7 трлн грн,зазначають у Мінфіні.

На наступний рік на освіту заклали майже на 22% більше, ніж 2023 року — 171,2 млрд гривень, з них 148,8 млрд – загальний фонд МОН.

Отже, вдасться збільшити фінансування за багатьма сферами, а саме: запланувати кошти на облаштування укриттів, друк підручників, забезпечення Нової української школи, створення навчально-практичних центрів сучасної професійної освіти тощо:повідомляє МОН.

Основні освітні напрями, на які заклали кошти:

  • освітня субвенція – 103,2 млрд грн

Субвенцію збільшено, якщо порівняти з 2023 роком (87,5 млрд грн). Це дасть змогу підвищити зарплати педагогічним працівникам: на 10,4% з 1 січня і ще на 12,6% з 1 квітня (за тарифною сіткою). Також у неї закладено поділ класів на групи.

  • облаштування укриттів у закладах, що надають загальну середню освіту – 2,5 млрд грн
  • друк підручників – 1,5 млрд грн

2022 року кошти на друк підручників були спрямовані на потреби армії. Цьогоріч у держбюджеті виділили 754,9 млн грн, яких не було достатньо для забезпечення всієї потреби в підручниках. У жовтні Верховна Рада України внесла зміни до бюджету, виділивши ще 552,8 млн грн на підручники.

  • субвенція НУШ – 1,5 млрд грн

За ці кошти для 5-7 класів НУШ придбають оснащення, навчальні матеріали, а також забезпечать восьмий пілотний клас. Окрім того, виділення субвенції дасть змогу підвищити кваліфікацію вчителів.

У 2022 і 2023 роках реформа не мала цільового фінансування. Цьогоріч для НУШ виділили 473,3 млн грн після перерозподілу освітньої субвенції.

  • субвенція на шкільні автобуси – 1 млрд грн

Разом зі співфінансуванням із місцевих бюджетів удасться закупити орієнтовно 500 шкільних автобусів.

  • субвенція на модернізацію харчоблоків у школах – 1,5 млрд

Після початку повномасштабного вторгнення росії кошти на це виділено вперше.

  • субвенція для підтримки дітей з особливими освітніми потребами – 304,5 млн грн
  • навчання дітей у державних ЗЗСО і «Школі супергероїв» – 434,51 млн грн
  • створення навчально-практичних центрів сучасної професійної освіти – 500 млн грн
  • Фонд розвитку вищої та фахової передвищої освіти – 240 млн грн
  • Національний фонд досліджень і грантова підтримка науковців – 610,4 млн грн.

За матеріалами –МОН

Мінімальна зарплата у 2024 році: пропозиція органів влади та профспілок

Триває бюджетний процес та формування пропозицій до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік. Важливим залишається питання: «Якою ж буде мінімальна заробітна плата у наступному році?».

Органи влади тапрофспілки вже визначилися з пропозиціямищодо визначення розміру основної державної соціальної гарантії в умовах воєнної агресії рф та завданого величезного удару економіці України.

Щодо позиції профспілок відносно розміру мінімалки, як ми повідомляли за ініціативою профспілкової Сторони 25 травня 2023 року відбулося засідання спільної робочої комісії повноважних представників Сторін з підготовки пропозицій щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2024 рік

Пропозиції Міністерства фінансів Українищодо розмірів мінімальної зарплативідображені в листі Мінфіну головним розпорядникам коштів держбюджету про підготовку бюджетних запитів на 2024-2026 роки:

прогнозний розмір мінімальної заробітної плати:

  • з 1 січня 2024 року має становити 7100 грн, з 1 липня 2024 – 8000 грн;
  • з 1 січня 2025 року – 8370 грн;
  • з 1 січня 2026 року – 8956 грн;

прогнозний посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

  • з 1 січня 2024 року – 3195 грн, з 1 липня 2024 року – 3600 грн;
  • з 1 січня 2025 року – 3766 грн;
  • з 1 січня 2026 року – 4030 грн.

Також Мінфін зазначає, що у граничних обсягах видатків на 2024 рік видатки на оплату праці працівників державних органів визначено на рівні, передбаченому у Державному бюджеті України на 2023 рік (без змін), окрім органів сектору безпеки і оборони. Тому розподіл доведених граничних обсягів необхідно здійснювати відповідно до умов оплати праці, визначених на 2023 рік.

Україна взяла зобов’язання перед міжнародною спільнотою щодо приведення системи оплати праці працівників державних службовців до Європейських стандартів належного адміністрування, розроблених Програмою підтримки вдосконалення врядування та менеджменту OECD/SIGMA. Тому з 1.01.2024 оплату праці державних службовців буде здійснено на основі класифікації посад державної служби та системи грейдів.

Ураховуючи це, Національне агентство з питань державної служби має надати пропозиції та фінансово-економічні розрахунки щодо реалізації зазначеного з 1 січня 2024 року.

Крім того, НАДС має подати пропозиції щодо: оптимізації граничної чисельності працівників державних органів та їх територіальних органів, зокрема з урахуванням вакантних посад та результатів функціонального обстеження; удосконалення механізму контрактної форми проходження державної служби в окремих органах виконавчої влади для забезпечення виконання протягом певного періоду визначених цілей, спрямованих на відновлення та розвиток України, інтеграцію з європейськими стандартами.

Обсяг видатків на оплату праці працівників державних органів, доведений у межах граничного обсягу видатків, може бути скореговано відповідно до прийнятих рішень Уряду.

Міністерством економіки України пропонуєтьсяустановити розмір мінімальної заробітної плати (середньозважений) у 2024 році у розмірі 7 554 гривні, а посадовий оклад працівникаІ тарифного розряду ЄТС (середньозважений) у розмірі 3 399 грн, що становитиме45% від мінімальної заробітної плати.

Про це йдеться у листі Мінекономіки до СПО об’єднань профспілок від 18.08.2023 №4707-05/43356-07.

НБУ прогнозує, що мінімальна заробітна плата (у середньому за рік) становитиме 7665 грн у 2024 році та 8200 грн – у 2025 році (Інфляційний звіт, липень 2023 р.).

З метою вирішення питання підвищення рівня реальних трудових доходів працівників, недопущення поглиблення бідності серед працівників, підтримки їхньої платоспроможності та створення умов задля повернення українських фахівців в Україну,СПО об’єднань профспілок під час переговорів з визначення розміру мінімальної заробітної плати на 2024 рікта у направлених органам влади та СПО сторони роботодавців пропозиціях до проєкту Державного бюджету України на 2024 наполягали на встановленні мінімальної заробітної плати на 2024 рік не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2023 рік (за попередніми розрахунками 9435 грн).

Встановлення мінімальної заробітної плати на запропонованому профспілками рівні сприяло б наближенню України до європейських трудових стандартів, зокрема до виконання Директиви (ЄС) 2022/2041 про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка рекомендує встановлювати мінімальну заробітну плату на рівні не нижче 50% від середньої заробітної плати.

Довідково

Мінекономіки прогнозує на 2024 рік середньомісячну заробітну плату працівників на рівні 21852 грн (лист Мінфіну від 7.08.2023 № 04110-08-2/21527).

Крім того, профспілки пропонують у проекті Державного бюджету України на 2024 рік забезпечити, зокрема:

  • встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на рівні фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для розрахунку розмірів посадових окладів за всіма тарифними розрядами ЄТС з відповідним зростанням фонду оплати праці;
  • фінансування у повному обсязі видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери з метою реалізації прав та гарантій на оплату праці, передбачених чинним законодавством України (в т.ч. галузевими законами);
  • проведення індексації грошових доходів населення у повному обсязі, визначеному Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»;
  • впровадження нових умов оплати праці на основі класифікації посад державних службовців та встановлення найнижчого розміру посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, у розмірі не нижче ніж дві мінімальні заробітні плати, встановлені законодавством України, або не менше чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

У профспілці освітян зменшується кількість членів

Наразі Профспілка працівників освіти і науки об’єднує понад 1 мільйон 130 тисяч членів, серед яких 690 тисяч педагогічних працівників закладів та установ освіти, понад 366 тисяч студентів та 25 тисяч учнів закладів професійної освіти.

Таку інформаціюзазначилив матеріалі освітянської профспілки за результатами засідання президії ЦК Профспілки, що відбулося в Івано-Франківську.

Працівники профспілки зауважують, що відповідні зміни кількості членів профспілки відбуваються також через об’єктивні причини.

Серед основних з них у профспілці виділяють вторгнення рф, оскільки значна частина організацій на окупованих територіях призупинила свою діяльність, а багато працівників стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон.

Зокрема, причиною скорочення кількості членів у профспілці є реформування галузі, оптимізація закладів освіти та зменшення чисельності працюючих.

В Україні стартував місяць кібербезпеки

/Files/images/pk/сайт безпека.jpg

В Україні розпочався «Місяць кібербезпеки», повідомили у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Зазначається, що традиційно у жовтні в США, країнах ЄС та багатьох інших країнах по всьому світу проводять різноманітні заходи, покликані привернути увагу суспільства до питань кіберзахисту; влаштовують просвітницькі кампанії щодо необхідності дотримуватися правил кібергігєни та інші.

Наша країна вже кілька років поспіль підтримує цю ініціативу.

У Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України повідомили, що протягом кібермісяця фахівці Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні подіїCERT-UA, яка діє при Держспецзв’язку, розповідатимуть про різноманітні аспекти кібербезпеки.

Відео можна подивитися наYouTube-каналі Служби.

Також багато матеріалів на тему кібербезпеки доступно наплатформі Дія.Освіта:

  • Освітній серіал «Кіберняні»
  • Освітній серіал «Основи кібергігієни»
  • Освітній серіал «Обережно! Шахраї»
  • Гайд «Навіщо вам кібергігієна?
  • Гайд «Кібергігієна під час війни»

Відділ технічного забезпечення та захисту інформації

Набули чинності зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати

Набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 8.09.2023 № 957 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 і від 8 серпня 2016 р. № 500»,якою змінено порядок розрахунку середнього заробітку для розрахунку компенсації за невикористану відпустку та для виплати матеріальної (грошової) допомоги.

Розмір матеріальної (грошової) допомоги тепер розраховується за 12 останніх календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати допомоги, шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Працівникові, який працює менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується матеріальна (грошова) допомога.

При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування матеріальної (грошової) допомоги не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.

У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Як і у попередні періоди,розрахунок компенсації за невикористані дні відпусток здійснюється за 12 останніх календарних місяців роботи.Виключенням є компенсація за дні відпусток, на які працівник набув право до 31.12.2023. Ці дні оплачуються із розрахунку заробітної плати, нарахованої працівникові за 2023 рік. Таким чином, в розрахунок включаються місяці, відпрацьовані упродовж 2023 року.

Приклад

Працівник звільняється 30.10.2023, має право на 26 днів щорічної відпустки (право на всі дні набуто до 31.12.2023).

Розрахунок середнього заробітку для визначення середньоденного заробітку здійснюється за місяці роботи у 2023 році (січень-вересень), результат множиться на 26 днів.

Узагальнені відповіді на питання щодо запровадження Положення про атестацію педпрацівників

Управлінням соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України підготовлено для використання у роботі узагальнені відповіді на питання щодо запровадження з 1 вересня 2023 року Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 9.09.2022 № 805.

Питання стали темою широкого обговорення учасниками семінару, що відбувся напередодні, 14 вересня 2023 року.

Профспілка висловлює сподівання, що відповіді на три десятки запитань сприятимуть у вирішенні проблемних питань при застосуванні цього Положення.

uzagalneni-vidpovidi_polozhennia-pro-atestaciu.pdf [314.68 Kb][16044]

Фінансування НУШ відновлено: Уряд спрямував кошти на реформу

Урядом затверджено постанову «Деякі питання надання коштів спеціального фонду освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2023 році». Про цеповідомляє офіційний сайт Міністерства освіти і науки.

Постанова передбачає спрямування коштів на реформу «Нова українська школа» в розмірі 473,3 млн грн у 2023 році. Це важлива інвестиція уряду в покращення якості освіти в українських школах і відновлення реформи НУШ. Адже після початку повномасштабного вторгнення частину видатків на освіту переспрямовували на потреби армії. Тоді було припинено фінансування реформи базової середньої освіти відповідно до Концепції НУШ.

Зараз для того, щоб забезпечити безперервність навчання за новими Стандартом базової освіти й освітніми програмами, продовжити пілотування, підготовку педагогічних працівників, уряд відновив фінансову підтримку реформи.

Зокрема виділено:

  • 256,4 млн грн– на закупівлю засобів навчання для навчальних кабінетів закладів загальної середньої освіти, що здійснюють освітній процес на першому (адаптаційному) циклі базової середньої освіти;
  • 113,2 млн грн– на закупівлю засобів навчання, мультимедійного обладнання, комп’ютерного обладнання та меблів для навчальних кабінетів для пілотних класів;
  • 43,7 млн грн– на придбання навчальної й навчально-методичної літератури, зокрема її електронних версій та з аудіосупроводом, для учнів та педагогічних працівників пілотних класів;
  • 60 млн грн– на підвищення кваліфікації педагогічних працівників: керівників, заступників керівників і учителів закладів освіти, які забезпечують реалізацію стандарту на першому (адаптаційному) циклі базової середньої освіти у 2023/2024 навчальному році, та пілотних класів; підготовку тренерів-педагогів.

Поновлення фінансування НУШ стало можливим завдяки залишку коштів освітньої субвенції в Державному бюджеті, який утворився на кінець 2022 року, й спрямуванню його частини як окремої субвенції.

Засоби навчання місцеві органи влади закуповуватимуть на засадах співфінансування:

  • 70% – субвенція, 30% – місцевий / обласний бюджет: для міських територіальних громад з індексом податкоспроможності понад 1,1, для обласних бюджетів; для обласних і бюджету міста Києва;
  • 80% – субвенція, 20% – місцевий бюджет: для сільських і селищних територіальних громад з індексом податкоспроможності понад 1,1;
  • 90% – субвенція, 10% – місцевий бюджет: для бюджетів місцевого самоврядування з індексом податкоспроможності 1,1 і менше;
  • 95% – субвенція, 5% – місцевий бюджет: для бюджетів місцевого самоврядування, з яких фінансуються заклади в селах (селищах) зі статусом гірських.

Після того, як обласні ради розподілять кошти між місцевими бюджетами,вони надходитимуть щомісяця до 10 числа.

За матеріалами –МОН

Нове у законодавстві про права жінок

/Files/images/anna_kuts/изображение_2023-09-13_183313740.png

Законом України від 13.07.2023 р. №3238-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами» надано право працюючим жінкам, у разі відсутності медичних протипоказань, за власним бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 (90) днів до очікуваної дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів.

При цьому загальна тривалість такої відпустки, передбачена законодавством, не змінюватиметься. Закон опубліковано в офіційному виданні – газеті Верховної Ради України №19 «Голос України».

Відповідно до внесених цим законом змін (як приклад), жінка зможе використати 20 днів відпустки до очікуваної дати пологів та 106 днів – після, загальна тривалість відпустки залишиться незмінною та становитиме 126 днів.

Якщо жінка не бажає розпочинати таку відпустку пізніше або ж наявні медичні протипоказання, діятиме «стандартний» розподіл днів відпустки до та після пологів.

Законом внесено низку змін до таких законодавчих актів України (у питанні можливості перенесення жінкою частини відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами):

  • Кодекс законів про працю України (ст.178);
  • Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ст.30);
  • Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (ст.17);
  • Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (ст.18).

Наголошуємо, що у період дії воєнного стану роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 12 Закону № 2136) навіть під час призупинення дії трудового договору, а також не може звільнити її під час таких відпусток (ст. 5 Закону № 2136).

Відповідно до статті 7 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на отримання допомоги по вагітності та пологах має кожна вагітна жінка.

Таким чином, незважаючи на призупинення дії трудового договору, працівниці має бути нарахована та виплачена допомога по вагітності та пологах з урахуванням змін в законодавстві.

Забороняється звільнення з ініціативи роботодавця під час воєнного стану вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч. 6 ст.179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю. Але це не стосується випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану регулюються Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».

Мінімальна зарплата у 2024 році: пропозиція органів влади та профспілок

Триває бюджетний процес та формування пропозицій до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік. Важливим залишається питання: «Якою ж буде мінімальна заробітна плата у наступному році?».

Органи влади тапрофспілки вже визначилися з пропозиціямищодо визначення розміру основної державної соціальної гарантії в умовах воєнної агресії рф та завданого величезного удару економіці України.

Щодо позиції профспілок відносно розміру мінімалки, як ми повідомляли за ініціативою профспілкової Сторони 25 травня 2023 року відбулося засідання спільної робочої комісії повноважних представників Сторін з підготовки пропозицій щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2024 рік

Пропозиції Міністерства фінансів Українищодо розмірів мінімальної зарплативідображені в листі Мінфіну головним розпорядникам коштів держбюджету про підготовку бюджетних запитів на 2024-2026 роки:

прогнозний розмір мінімальної заробітної плати:

  • з 1 січня 2024 року має становити 7100 грн, з 1 липня 2024 – 8000 грн;
  • з 1 січня 2025 року – 8370 грн;
  • з 1 січня 2026 року – 8956 грн;

прогнозний посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

  • з 1 січня 2024 року – 3195 грн, з 1 липня 2024 року – 3600 грн;
  • з 1 січня 2025 року – 3766 грн;
  • з 1 січня 2026 року – 4030 грн.

Також Мінфін зазначає, що у граничних обсягах видатків на 2024 рік видатки на оплату праці працівників державних органів визначено на рівні, передбаченому у Державному бюджеті України на 2023 рік (без змін), окрім органів сектору безпеки і оборони. Тому розподіл доведених граничних обсягів необхідно здійснювати відповідно до умов оплати праці, визначених на 2023 рік.

Україна взяла зобов’язання перед міжнародною спільнотою щодо приведення системи оплати праці працівників державних службовців до Європейських стандартів належного адміністрування, розроблених Програмою підтримки вдосконалення врядування та менеджменту OECD/SIGMA. Тому з 1.01.2024 оплату праці державних службовців буде здійснено на основі класифікації посад державної служби та системи грейдів.

Ураховуючи це, Національне агентство з питань державної служби має надати пропозиції та фінансово-економічні розрахунки щодо реалізації зазначеного з 1 січня 2024 року.

Крім того, НАДС має подати пропозиції щодо: оптимізації граничної чисельності працівників державних органів та їх територіальних органів, зокрема з урахуванням вакантних посад та результатів функціонального обстеження; удосконалення механізму контрактної форми проходження державної служби в окремих органах виконавчої влади для забезпечення виконання протягом певного періоду визначених цілей, спрямованих на відновлення та розвиток України, інтеграцію з європейськими стандартами.

Обсяг видатків на оплату праці працівників державних органів, доведений у межах граничного обсягу видатків, може бути скореговано відповідно до прийнятих рішень Уряду.

Міністерством економіки України пропонуєтьсяустановити розмір мінімальної заробітної плати (середньозважений) у 2024 році у розмірі 7 554 гривні, а посадовий оклад працівникаІ тарифного розряду ЄТС (середньозважений) у розмірі 3 399 грн, що становитиме45% від мінімальної заробітної плати.

Про це йдеться у листі Мінекономіки до СПО об’єднань профспілок від 18.08.2023 №4707-05/43356-07.

НБУ прогнозує, що мінімальна заробітна плата (у середньому за рік) становитиме 7665 грн у 2024 році та 8200 грн – у 2025 році (Інфляційний звіт, липень 2023 р.).

З метою вирішення питання підвищення рівня реальних трудових доходів працівників, недопущення поглиблення бідності серед працівників, підтримки їхньої платоспроможності та створення умов задля повернення українських фахівців в Україну,СПО об’єднань профспілок під час переговорів з визначення розміру мінімальної заробітної плати на 2024 рікта у направлених органам влади та СПО сторони роботодавців пропозиціях до проєкту Державного бюджету України на 2024 наполягали на встановленні мінімальної заробітної плати на 2024 рік не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2023 рік (за попередніми розрахунками 9435 грн).

Встановлення мінімальної заробітної плати на запропонованому профспілками рівні сприяло б наближенню України до європейських трудових стандартів, зокрема до виконання Директиви (ЄС) 2022/2041 про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка рекомендує встановлювати мінімальну заробітну плату на рівні не нижче 50% від середньої заробітної плати.

День Державного прапора України: два кольори сміливості

/Files/images/pk/сайт прапор.jpg


На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня.

Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

Ще до християнізації Русі жовто-блакитні барви символізували Київську Державу. Майже всі герби міст Київщини й України обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького виробляли з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносили хрест, зорі, зброю, постаті святих.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3.

День Державного Прапора – це свято всіх поколінь українців. Сьогодні – це не просто данина поваги символу держави, що пройшов довгий, героїчний, часом трагічний шлях. Нині під рідним прапором український народ здобуває свою віковічну мрію про державність, соборність і самостійність.

Державний Прапор уособлює усі прагнення та надії українського народу на нашу перемогу та краще майбутнє нашої України.

Кiлькiсть переглядiв: 1714

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.