• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Робота соціально-психологічної служби


Працівники соціально-психологічної служби закладу:/Files/images/0 бане.gif

соціальний педагог Островська Айна Миколаївна

02 жовтня- День соціального педагога! Вітаємо соціальних педагогів України!!!

Стоп "булінг"!!!

У школі з 10.09.2018 року проводяться уроки "Я маю право" та "Стоп! Булінг". Роботою охоплено учнів 1-11 класів. З учнями групи ризику проводиться індивідуальна тематична просвітницька робота.

Діти, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, потребують особливої уваги

Начальник відділу психологічного супроводу та соціально-педагогічної роботи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Ольга Флярковська взяла участь в засіданні робочої групи з питань розроблення нормативно-правових актів та методичної бази у сфері соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів. Захід відбувся у Міністерстві соціальної політики України.
Із вступним словом до присутніх звернулася О. Чуркіна, заступник Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції, та народний депутат України Ю. Павленко.
Під час засідання було проаналізовано законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України, щодо надання додаткових соціальних гарантій дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, обговорено проблемні питання, що виникають у процесі виявлення дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, надання їм відповідного статусу, оцінки та визначення потреб дітей цієї категорії, у тому числі в послугах (освітніх, медичних, соціальних, реабілітаційних тощо).

Лист Міністерства освіти і науки України від 07.08.2018 № 1/9-186 «Про деякі питання організації в закладах освіти виховної роботи щодо безпеки й благополуччя дитини у 2018/2019 навчальному році»(у вкладенні)

Про пріоритетні

напрями роботи психологічної

служби у системі освіти на 2018-2019 н.р.

( Лист МОНУ від 07.08.2018 № 1/9-487)

30 липня - Всесвітній день протидії торгівлі людьми

Серед порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». Починаючи з 2014 року, 30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, що був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення інформованості громадськості про цю глобальну проблему.
За оцінками експертів щорічно 2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з цим зіткнулась і Україна.
На сьогодні проблема боротьби з торгівлею людьми (особливо жінками) стала надзвичайно актуальною для нашої держави. Україна, як і більшість країн Центрально-Східної Європи, вже має досить тривалий сумний досвід втрати значної кількості жінок і дівчат, вивезених з її території за кордон, де вони стають жертвами різноманітних методів та форм експлуатації, найпоширенішою з яких є примушення до заняття проституцією.
Якщо Ви потрапили у ситуацію, коли:
1. Вас позбавляли вільного пересування та спілкування з родиною, відібравши Ваші документи;
2. Вам пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
3. Вас примушували відробляти неіснуючі борги;
4. Вас втягнули у злочинну діяльність шляхом примусу, шантажу або насильства – є підстави вважати, що ви стали жертвою торгівлі людьми.
Законодавством України таким особам гарантується комплексна допомога (психологічна, соціально-педагогічна, соціально-медична, юридична, допомога у працевлаштуванні та перекваліфікації, тощо), виходячи з особистих потреб постраждалої особи, в тому числі і одноразова матеріальна виплата.
Додаткову інформацію можна отримати за телефонами Національної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 0800 505 501 та Національної «гарячої лінії» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0800 500 335.
Будьте обережні, поважайте себе!

Шановні колеги! Звертаємо Вашу увагу, що затверджено нову Програму розвитку психологічної служби до 2022 року!

Рішення XXI сесії VII скликанняХарківської районної ради Харківської областівід 21 грудня 2017 року "Про затвердження районної Програми розвитку психологічної служби Харківського району на 2018 - 2022 роки"


/Files/images/однакові.jpg
3 грудня щорічно відзначають Міжнародний день людей з обмеженими можливостями.Цей день привертає увагу до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя тає нагадуванням людству про наш обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства. Захищаючи гідність інших людей ми захищаємо своє людське обличчя. Ми сподіваємося, що за підтримки держави і суспільства в цілому, кожна людина може стати повноцінним і високо ефективним членом суспільства, відмінним фахівцем, соціально активною людиною, яка надихає багатьох!

18 листопада – Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.Сексуальна експлуатація дітей.Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 жовтня 1989 р, кожна дитина (людина віком до 18 років) має право на повний захист від усіх форм сексуальної експлуатації та насильства.

Сексуальна експлуатація – одна з найжорстокіших форм насильства до дітей.Діти, які стали її жертвами, зазнають фізичних, психо-соціальних і емоційних страждань, наслідки яких впливають на все життя і навіть загрожують йому.

Простежується тісний зв'язок між торгівлею дітьми, дитячою проституцією та порнографією. Проституція неповнолітніх стала справжньою галуззю тіньової економіки, яка приносить великі прибутки організованим злочинним угрупованням.

Тепер розповсюдження й експлуатація дитячої порнографії – проблема світового рівня. Для реалізації такої продукції, а також для організації її комерційного обігу та подальшого розміщення в різних виданнях, злочинці використовують широко розгалужену мережу книжкових магазинів та секс-шопів. Одним із сучасних засобів передачі продукції дитячої порнографії є розповсюдження її каналами міжнародної комп'ютерної мережі Інтернет.

Сексуальне насильство над дітьми.Сексуальне насильство над дітьми передбачає собою незаконне залучення неповнолітньої особи в прямі або непрямі сексуальні дії з метою отримання вигоди або задоволення.

Сексуальним насильством є демонстрація дитині еротичних і порнографічних фото і відеозаписів. Оголення перед дитиною своїх геніталій, залучення неповнолітньої особи у виготовлення порнографії, а також примушування дитини до показу інтимних органів і підглядання за дитиною в момент вчинення ним гігієнічних процедур.

Найчастіше, примушування дитини до виконання сексуальних дій відбувається в сім'ї . Порушення внутрішньосімейних відносин нерідко відбувається тоді, коли в сім'ї з'являється новий член. Наприклад, мама виходить черговий раз заміж і у дитини з'являється вітчим. Чоловік користується довірою люблячої його жінки і всіляко показує свою любов до її чаду - дарує подарунки, носить на руках, піклується про малюка. Проте рано чи пізно настає час, коли вітчим залишається наодинці з дитиною і дозволяє собі те, у що ніхто і ніколи не повірить. Скарги, будь то маленької дитини чи підлітка на нового папу бувають почуті дуже рідко, так як всі коментарі списуються на невдоволення, ревнощі, бажання бачити поряд справжнього рідного батька або ж на особисту неприязнь.

Ознаками сексуального насильства можуть бути:

• синці та садна в області статевих органів дитини;

• виявлення у дитини захворювань, які передаються тільки статевим шляхом;

• інфекції сечовивідних шляхів;

• психічні та нервові розлади;

• психосоматичні хвороби; • скарги та визнання дитини;

• раптовий інтерес дитини до порнографічних і еротичних матеріалами;

• сильна невпевненість у собі;

• агресія.

Наслідки пережитої травми без сумніву зможуть вплинути на подальше життя дитини. Відбиток пережитого відіб'ється на формуванні його особистості, світогляді, складі характеру, фізичному і психічному здоров'ї. Ступінь шкоди також залежить від того ким було скоєно злочин проти дитини і скільки років на той момент було дитині. Найважче переносяться травми, завдані близькими і рідними людьми.

Саме тому захист дітей від насильства сексуального характеру, насамперед, потребує уваги з боку батьків і близьких людей дитини. Не варто відразу ж спростовувати скарги свого чада, якщо такі є, забороняти малюкові висловлюватися і звинувачувати його у брехні. Завжди знаходите час поговорити зі своїм чадом, налагодьте довірчі відносини і намагайтеся не втратити цієї довіри з боку дитини. Крім цього навчіть розпізнавати небезпеки, спілкуватися з незнайомими людьми і завжди- завжди розповідати про неприємності і будь-яких дивних ситуаціях вам!

Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?

- До дільничного інспектора міліції або за тел. 102;

До кримінальної міліції у справах дітей або за тел. 102;

- До центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді тел.370-09-45;

- До служби у справах дітей районної державної адміністрації (у випадках скоєння насильства в сім'ї відносно неповнолітнього) тел.51-41-77;



Схвалено законопроект, який вдосконалює захист прав дітей

/Files/images/1права.jpg

18 жовтня 2017 року Уряд схвалив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення соціального захисту дітей».

Зазначений законопроект удосконалює нормативно-правове забезпечення соціального захисту дітей, підвищує ефективність реалізації державної політики щодо охорони дитинства, поліпшує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціальної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги з боку держави.

Серед іншого, проектом документу передбачено виключне право суду:

– розв’язувати спори між батьками щодо участі у вихованні дитини.

– усиновлення дитини без згоди опікуна/піклувальника (крім родичів), якщо суд установить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам;

– призначення опікуном/піклувальником особи, яка не пов’язана сімейними/родинними відносинами з дитиною.

Таким чином, проект дозволяє влаштовувати дітей під опіку, піклування тільки родичам. А якщо дитина не перебуває в родинних стосунках з особою, то таке влаштування відбувається за рішенням суду.

– встановлення опіки/піклування у разі наявності спору між кандидатами в опікуни/піклувальники.

З метою забезпечення найкращих інтересів дитини при усиновленні проектом акта передбачено:

– упровадження найбільшої різниці у віці між усиновлювачем і дитиною (45 років);

– обов’язкове навчання для громадян, які виявили бажання усиновити дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування;

– позбавлення права батьків, які усиновили дитину, відмовлятися від неї. У таких випадках усиновлювачів будуть позбавляти батьківських прав.

Прийняття законопроекту сприятиме посиленню соціального захисту дітей вразливих категорій, підвищенню ефективності реалізації державної політики щодо охорони дитинства, удосконалення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціальної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги з боку держави.




Як дітям уникнути конфліктів у школі?

Як дітям уникнути конфліктів у школі?

Школа передбачає не тільки процес навчання, а й спілкування з вчителями, однокласниками та учнями інших класів. На жаль, взаємодія школярів і педагогів іноді закінчується конфліктами. Це засмучує усі сторони протистояння, і, в першу чергу, батьків. Вони готові докласти всіх зусиль, щоб допомогти дитині. Але як вирішувати конфлікти в школі? І як навчити чадо ухилятися від них?Причини конфліктів у школіУчні, вчителі – все це особистості зі своїми намірами і думками. У великому шкільному колективі неминуче зіткнення інтересів. В основному конфліктів наводять:•індивідуально-особистісні особливості учнів;•адаптація до нових умов, новій системі відносини з ровесниками і старшими, (особливо часто на цьому грунті виникають конфлікти в початковій школі і серед учнів-підлітків);•відсутність розуміння між учителем і учнем.Прикладів конфліктів у школі безліч. В основному, сварки між учнями виникають найчастіше через спроб самоствердження за рахунок насмішок над іншими, фізично і психологічно більш слабкими дітьми. До того діти зараз дуже жорстокі, і, якщо в однокласникові відмічено-яке відмінність, це неодмінно призводить до глузуванням. Сперечання з учителем викликані бажанням виділитися і завоювати авторитет серед інших учнів. Винним буває і сам педагог, без уваги відноситься до відстаючим в класі або надмірно хвалить успішних.Як вирішувати конфлікти у школі?При виникненні конфліктів в першу чергу батькам необхідно вислухати власної дитини, без оцінки його дій і звинувачень. Атмосфера при бесіді повинна бути довірчої. Після цього обговоріть ситуацію, що склалася і акуратно підведіть учня до думки про те, що причиною сварки стало нерозуміння.Наступним кроком має бути ознайомлення з точкою зору протилежної сторони конфлікту (вчителя або інших школярів). Пошук виходу з конфлікту має відбуватися при спільній бесіді батьків, учнів і педагога.Якщо спроби вирішення конфлікту зазнають фіаско, слід звернутися до шкільної адміністрації, шкільного психолога. Можливо, допоможе рішення поміняти школу або клас.Але якщо у дитини при конфліктах з однокласниками регулярно з'являються синці, доведеться діяти рішуче і підключати керівництво школи та інших батьків.Профілактика конфліктів в школіДля того, щоб дитина не потрапляв в гущу конфліктів, виховуйте в ньому почуття власної гідності і вміння постояти за себе. Буде корисно віддати його в спортивну секцію з боксу або боротьбі. Вивчайте школяра ні в якому разі не показувати свій страх і не піддаватися на провокації. Але необхідно прищеплювати в дітях повагу до вчителів і оточуючим.У тому, як уникнути конфлікту в школі, важливу роль грають і батьки. Слід постійно підтримувати зв'язок з педагогом. У напружених ситуаціях не відстоюйте сліпо позицію вашої дитини, вислухайте і протилежну сторону.



і

Профілактика суїцидального явища в учнівському середовищі/Files/photogallery/816/соц робота.jpeg

Однією з основних проблем ХХІ століття стала проблема зростання кількості суїцидальних випадків серед підлітків та молоді. Згідно з даними викладача кафедри педагогіки, кандидата педагогічних наук Н.В.Сабат 27,2 % дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8 % – вважають, що нікому немає до них справ, 25,5 % – не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини.Україна входить до десятки країн, де рівень самогубств дуже високий, а в Європі займає одне з перших місць, 26-30 самогубств на 100 000 населення. За офіційними даними щорічно добровільно з життя йдуть 17 тисяч осіб, тобто кожен четвертий думає про суїцид. За даними А.Є.Личко, лише в 10% випадків у підлітків є щире бажання покінчити з собою (замах на самогубство), у 90% суїцидальна поведінка підлітка - це «крик про допомогу». Адже невипадково 80% спроб коїться дома, притому в денний або вечірній час, тобто крик цей адресований насамперед до близького оточення. Найбільш поширеною у вітчизняній суїцидології є концепція А.Г. Амбрумовой, згідно з якою «суїцидальна поведінка - це наслідок соціально-психологічної дезадаптації особистості в умовах пережитого мікроконфлікту». На думку автора, до особливостей суїцидальної поведінки у молодому віці відносяться: - недостатньо адекватна оцінка наслідків аутоагресивних дій. Поняття «смерть» у цьому віці зазвичай сприймається дуже абстрактно, як щось тимчасове, схоже на сон, не завжди пов'язане з власною особистістю. На відміну від дорослих у дітей та підлітків відсутні чіткі межі між істинною суїцидальною спробою і демонстративно-шантажним аутоагресивних вчинком. Це змушує в практичних цілях всі види аутоагресії у дітей та підлітків розглядати як різновиди суїцидальної поведінки; - несерйозність, скороминущість і незначність (з погляду дорослих) мотивів, якими діти пояснюють спроби самогубства. Цим обумовлені труднощі своєчасного розпізнавання суїцидальних тенденцій і істотна частота несподіваних для оточуючих випадків; - наявність взаємозв'язку спроб самогубств дітей і підлітків з поведінкою, що відхиляється: втечами з дому, прогулами школи, раннім курінням, дрібними правопорушеннями, конфліктами з батьками, алкоголізацією, наркотизацією, сексуальними ексцесами і т.д. При цьому в дитячому та підлітковому віці виникненню суїцидальної поведінки сприяють депресивні стани, які проявляються інакше, ніж у дорослих. Відділом кримінальної міліції у справах дітей Головного управління МВС України в Харківській області здійснено аналіз випадків учинення дітьми суїцидів та навмисних самоушкоджень у 2015 році.У ході опрацювання інформації, що надійшла з територіальних підрозділів КМСД було встановлено, що станом на 20.05.2015 в ОВС області зареєстровано 11 таких випадків, а саме: 7 самогубств та 4 спроби його вчинення. Із загальної кількості дітей: 5 хлопчиків та 6 дівчат.6 самогубств та їх спроб, учинено підлітками у віці 16-18 років, 4 – у віці 14-15 років, 1 – малолітнім хлопчиком у віці 11 років. Серед дітей, які зважились на вчинення самоушкоджень, більшість мешканців міста Харкова, є учнями загальноосвітніх навчальних закладів або професійно-технічних училищ, які виховувались у благополучних сім’ях, що викликало підвищене занепокоєння.У травні 2015 року, за результатами творчої групи фахівців психологічної служби Харківського району, було видано збірку матеріалів «Система роботи працівників психологічної служби з профілактики суїцидальних явищ в учнівському середовищі» для використання у роботі практичних психологів та соціальних педагогів.15 липня 2015 року з метою профілактики правопорушень та злочинності, своєчасного виявлення підлітків, які схильні до самогубств та вжиття відповідних заходів реагування дорослих осіб, спільно з представниками Харківського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області було проведено було проведено групове заняття на тему: «Психологічна підготовка до здорового способу життя» з неповнолітніми, які засуджені за скоєння злочину та звільнені від відбування покарання з випробувальним терміном. Зокрема, в рамках заняття методистом Навчально-методичного центру психологічної служби відділу освіти ХРДА, Лазуткіною Р.Г., проведено діагностування «Опросник суицидального риска (ОСР)» за модифікацією Т.Н.Разуваєвої, з подальшою обробкою та узагальненням результатів дослідження.

Насильство в сім,ї.


Насильство в сім`ї є надзвичайно тяжким порушенням прав людини. Серед цих прав є право на житя і фізичну недоторканість; право не бути об`єктом знущань чи жорстокого, нелюдського або принизливого поводження; право на свободу від дискримінації за ознакою статі; право на здоровий чи безпечний розвиток тощо. За для цього Україна ратифікувала цілу низку міжнародних угод, взявши тим самим на себе зобов`язання щодо захисту жінок чи дітей від насильства, в тому числі сімейного. Базовим є Конвенція про права дитини та Факультативний протокол до Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок і дітей.

Під час проведення профілактичних заходів щодо попередження насильства в сім`ях стосовно учнів, які навчаються в Зеленогайській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, педагогічні працівники та працівники психологічної служби навчального закладу завжди керуються вимогами Закону України «Про освіту», Законом України «Про попереждення насильства в сім`» та Положенням про психологічну службу системи освіти України.


Допомога класним керівникам в роботі з дітьми ВПО

В Зеленогайській ЗОШ запроваджено практикум підвищення психологічної компетентності для класних керівників та педагогів-предметників на базі тренінгу «Навички кризового консультування та розвитку психосоціальної стійкості до стресу у школярів» (технологія Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, та Національного Університету «Києво-Могилянська Академія») та програми «Пост стресове консультування і розвиток навичок психологічного відновлення». Практикум проводять працівники психологічної служби навчального закладу.

Чим подібна технологія може допомогти класному керівнику, вчителю-предметнику? Наша країна перебуває в стані війни. Практично кожен педагог знаходиться в епіцентрі тих проблем, які притаманні психології військового стану. І практично кожен педагог зобов`язаний бути здатним допомогти дітям, самому собі, швидко оволодіти навичками кризової саморегуляції та розвитку психосоціальної стійкості до стресу.

Як уже було зазначено, програма складається з дванадцяти модулів, основною метою яких є навчання інших (дітей, педагогів, близьких) здатності до психічного відновлення через:

- визначення ознак стресу у дітей і дорослих;

- оволодіння первинною психїологічною допомогою та кризовим консультуванням;

- оволодіння методиками скринінгу дистресу та негативних наслідків травми (в основному, для психологів);

- знанням азів вторинної профілактики стресу або програми розвитку навичок психологічного відновлення;

- вмінню покласти початок роботи та побудови підтримуючих відносин;

- алгоритму збору інформації про потреби дитини та визначення приорітетів;

- вмінням розвинути в собі розвиток навичок керування психологічними реакціями;

- вмінням посилювати ролі позитивних активностей;

- розвинути в собі навички вирішення проблемних ситуацій;

- пропагувати позитивне мислення;

- відновлювати підтримуючи соціальні з`вязки;

- вміння робити оцінку ефективності проведеної роботи, а саме - програми вторинної профілактики стресу.

Працівниками психологічної служби з питань роботи по впровадженню тренінгової програми «Навички кризового консультування та розвитку психосоціальної стійкості до стресу у школярів» постійно здійснюються планові супервізії на базі ХАНО.



/Files/photogallery/816/міліц.png /Files/photogallery/816/апрол.jpeg


/Files/photogallery/816/P1010469.jpg/Files/photogallery/816/соц робота.jpeg


ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ


1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

5. Забудьте фразу: « Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.

6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.

7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»

12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтеся із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

15.Знайте, що діти люблять казки,особливо перед сном,або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.



ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім’ї.

2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами та проблемами дитини.

4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.

5. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

6. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

7. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.

8. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

9. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.

10.Пам’ятайте, що діти – не тільки продовжувачі наших особистих умінь і здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.



Поради батькам як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей
Батькам у відносинах із своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість їх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані зі шкільними оцінками.
Як ставитись до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ставлення батьків позитивно впливало на дитину, а не пригнічувало її?


Правило 1. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.
Правило 2. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.
Правило 3. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі.
Правило 4. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6. Порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.
Правило 7. Хваліть виконавця, критикуйте – виконання. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8. Оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми.
Правило 9. Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.
Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.
Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.


/Files/photogallery/816/настроене.jpeg Особливості

підліткового суїциду.

За даними західноєвропейської статистики, за період з 1990 по 2000р. кількість самогубств серед 10-15-річних підлітків виросла майже вдвічі. При цьому хлопчики здійснюють самогубство в 4 рази частіше, ніж дівчатка. До 14 років різко зростає кількість завершених суїцидів, оскільки в такому віці підлітки вже здатні ретельно планувати свої дії і використовують досить «жорсткі» методи: повішання, стрибок з великої висоти чи й комбінацію способів. При цьому хлопчики використовують частіше саме «жорсткі» методи, тоді як дівчатка використовують різні лікарські препарати. Частота повторних спроб вкрай висока: до 50% підлітків, одного разу здійснивши суїцидальну спробу, повторюють її; 4-10% цих спроб закінчуються смертю.

Особливості підліткового суїциду.

Педагогічним працівникам навчального закладу слід звернути особливу увагу на наявність наступних факторів ризику, що можуть стати причиною дитячого і підліткового суїциду:

1. Психічні розлади.

2. Проблеми в спілкуванні з близькими родичами чи друзями.

3. Відчуття зростаючої безодні між багатими і бідними, розмови про це.

4. Шкільні проблеми (низька успішність, велике навантаження, тиск вимог навчального процесу, конфлікти з учителями).

5. Проблеми, пов'язані з уживанням алкоголю та нар­котиків.

6. Невдачі в інтимних стосунках.

7. Занижена самооцінка.

8. Ізольованість підлітка і пов'язане з цим почуття самотності.

9. Депресія (агресія – типова маска депресії у підлітків).

10. Афекти (афекти руйнівні для підлітка; суїцидальні погрози, висловлені в афекті, як правило, здійснюються і мають важкі наслідки).

11. Сімейні проблеми (нерозуміння з боку батьків, байдужість, часті покарання, надмірні очікування з боку батьків, фізичне чи сексуальне насилля в сім'ї, зростаюча кількість неповних сімей, виїзди батьків на роботу за кордон). Вони частіше переважають (приблизно в 70% випадків ці проблеми безпосередньо пов'язані із суїцидом), а роль «останньої краплі» виконує конфлікт у школі. Суїцидальна поведінка – це відповідь на глибинні переживання, а вони пов'язані з тим, що насправді актуально. Чим молодша дитина, тим більшою мірою вона включена в життя сім'ї, тим більше своїм суїцидом вона «дебатує» саме з сім'єю.


Дитяча агресія. Рецепти її уникнення


Дитяча агресія є частою проблемою практично в кожній родині. Багато батьків вбачають у дітях зачатки агресії, але не надають цьому великого значення і, пускаючи все на самоплив, лише задавнюють ситуацію. І тільки деякі батьки вирішують звернутися до фахівця. Решта повинна розуміти, що з проблемою агресії цілком можна впоратися самим.
Однією з причин агресії найчастіше є зверхність, що може стати тією самою сніжкою, яка перетворюється на величезну снігову лавину.

Якщо дитині бракує батьківської уваги, вона може виявляти агресію, щоб на неї звернули увагу. Якщо ж батьки у відповідь на спалах карають дитину або ж просто не звертають уваги на неї, то в дитини можуть надалі сформуватися агресивні риси. Дитина лише просто наче попереджає батьків про те, що може щось трапитися. Також агресія може свідчити про неблагополучну обстановку в сім’ї, де дитина відчуває страх і тривогу.

Агресії може сприяти стиль виховання: авторитарний (коли дитину занадто контролюють) або ж, навпаки, потурання (коли немає належного контролю).

Досить-таки часто в агресивних дітей виявляється підвищення больового порогу. Такі діти не плачуть, вони спокійні під час медичних процедур, вони можуть не помічати забитих місць або подряпин. Діти часто вибирають галасливі, грубі ігри із застосуванням фізичного насильства. Також часто у дітей знижений інстинкт самозбереження, вони можуть кинутися в бійку з сильним противником. Але буває навпаки, коли інстинкт самозбереження добре розвинений, і діти намагаються завдати шкоди слабкішим.

Щоб упоратися з агресивними спалахами, батькам треба навчити дитину 3 простих речей:

1) навчити дитину тримати себе в руках у ситуаціях, що провокують гнів, але якщо їй це дається насилу, то треба навчити її висловлювати агресію побічно, наприклад, на неживих предметах;

2) навчити дитину прямо говорити про свої почуття;

3) формувати в дитини здатності до емпатії, навчити її довірі та співпереживанню.

Якщо ж все зайшло надто далеко, і ви не можете самостійно впоратися з цією проблемою, слід обов’язково звернутися до фахівця. Досвідчений психолог проведе необхідні тести, поспілкується з дитиною та підкаже, якої лінії виховання вам дотримуватися надалі.

І на закінчення хотілося б сказати, що саме від батьків і від методу їхнього виховання залежить подальше життя дитини. Слід оточити дитину максимальною увагою і турботою. Дитина повинна розуміти, що її люблять. І якщо дитина кидається з кулаками та криками, то в цій ситуації просто треба міцно обійняти і притиснути до себе. Що означатиме, що мати здатна зрозуміти та витримати її агресію.

Материнська любов і ласка здатні заспокоїти дитину, і таким чином вирішити частину її проблем. Адже всі проблеми, що виникають і не вирішуються в дитинстві, негативно впливають на формування особистості дитини і ставлення до навколишніх.





/Files/photogallery/816/кур.jpg

/Files/photogallery/816/шарики.jpeg


Кiлькiсть переглядiв: 658

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.